Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Наш город скоро буде, шо кротовиння, або грядка капусти, на якій поселилася зємлєройка. З тою лиш різницею, шо кроти і зємлєройки хоча би знають, навіщо риють. Аби ся нажерти. Втім, а хто сказав, що наш город риють не з тією ж метою?

***



За то, хто більше, чого і де нариє, то тепер ше й почалася конкуренція і сорєвнованіє. Впору червоні лопати вручати і вимпели. Он, не встиг Володька Бешлей – наш головний зємлєройщик, нарити шось на проспекті і Героїв Майдану і накопати ше всякої мєлочьовки, аби було де трохи заробити, як враз йому почали заздрити всі пацани і нумо собі шось думати, де поглубже і поширє копнути.

Ну, а оскільки Володька не дає будь-кому просто так рити на своєму хазяйстві, а відлякує чужих кротів і зємлєройок всякими чудними страшилками і васями, то пацани планують рити вглиб, куди Володька ше не проліз.

Божественні зємлєройки. Блог Мостіпаки


Позаяк проблеми нашого города вже всі скрізь порішані, то Толік Чесанов рішив, шо пора перерити Головну-Комарова і копати вглиб – під автовокзал, бібліотєку, управу рятувальників і хлібзавод. Цель благородна, як і всьо, чим займався Толік в цій брєнной жізні – від совання гранітного Федьковича туди-сюди до совання гранітних сходів на тротуарі на 28 Червня – сюди-туди.

Но тепер Толік буде спасати чернівчан від кольос. Себто, не від тих кольос, які кольоса, а від тих кольос, які крутяться, їдуть і давлять роззяв на всі боки. А як спасати, то Толік придумав. Видий, не сам думав, а з кимсь май ше вумнішим. Вот і рішили, шо всіх роззяв тра в землю закопати поглубже, аби носи звідти не висовували і кольосним нашим "євробляхам" не мішали їхати, хто куди хоче, може і вміє.

Так шо тепер у нас там мають копати підземні переходи. Переходи, то така штука хитра. Ну прокопав ти єго туди-сюди, сюди-туди і шо? І нічо. Хтось туди полізе, а хтось, як завжди, через паркан -по встрєчці. А чо так? Ну, бо шо в тому переході є такого, аби туди лізти? Нічо. Як і скрізь у нас в темних закапелках: сміття, всцяки, пєсєчки, лушпайки, окурки і пара калік безногих з ногами із Закарпаття з шапками і самописцями "Падайтє, Хріста Раді".

То хто в таке полізе? Тут тра по-хазяйськи рити. Так аби, преш по проходу тих пару метрів, а тут тобі і чебуречна, і наливайка, і наливайка, і чебуречна, і жаркоє, і кавуся, і пальонка. Ну, як положено. Базар. Бо без базару наш город не буде нікуди розвиватися. Ні в шир, ні, тим більше, вглуб.

Но, мисль в мене така є, шо ніхто нішо ні там, ні на проспекті рити не буде. Бо рити то тєжко, нудно і довго. І ше не знаєш, шо вириєш. Тут главне – вход. Бо на каждому кінці тих мнімих подзємок є по клаптику землі. То як туди вбухати по генделику з чебуреками і здати в оренду, то сяка-така копійчина капне. Бо шо, то тако даром пацани власть в городі захапали? Ну да. Захапали, аби шось накосити. Бо як не накосють хоч трохи, а долар ше трохи виросте, то не буде за шо і чебурека купити, не то шо поважним бути.

А городу з того риття шо? Як шо? Развітіє. Повне. Я тута згадав таке, як зємлєройка залізла мені в хату на дачі і поселилася у вазоні. То то мені нагадувало пацанів у нашому городі. То мале чорне таке зажерливе було, шо жуть! У вазоні коріння зжерло, всьо перерило, пару вазонів фіалок зжерло і си не вдавило. Насіння гарбуза всьо перетерло за ніч. Десять горіхів вкрало і заперло собі за шафу – заховало на зиму. Сира з мишоловки вкрало три шматки – файного сира. І хоч би єму шо. Торбу польського трійла від щурів зжерло всю. Ну думаю, тихо, то здохло. А воно, мєлка скотиняка, сіло си за тумбочку і співає піпі-піпі-піпі. А кіко нас…ало. Жуть.

І то таке дрібне – штири сантиметри і пару грамів ваги. А як ганяло, коли рило, крало, жерло і ср..ло. Так ганяло, шо два пси – здорові такі худобини, перед носом яких воно мчало і крало, єго і не помічали. Таке то було. Вопшим, всьо, як пацани в городі. Но. Потім якось кудись раптом щезло. Куди си діло, не знаю. Чи то си таки нажерло, чи си пережерло, чи вже не було шо рити і де ср…ти, но щезло. То може тако якось і нашому городу повезе, як моїм вазонам. Но я би всьо таки не мав ілюзій. Дещо, саме цінне, тра сховати, бо як почнуть навесні далі рити, то буде біда. А там може побачать, що вже всьо з переритого зжерли, то й тоже щезнуть. Як та злобна мала зємлєройка з мої хати на дачі.

***

А ше сего тижня всі томосилися. Два наші поважні владики в Черновцях зібрали начальницько-політічєскій народ, аби потомоситися. То начальники всі позбігалися, як на Йордана по свячену воду – і ті, шо ше вчора вірили в Кирила, і ті, що визнавали тіко Данила, і ті, шо шанували тіко Папу, і навіть ті, шо їздили молитися до самого Трампа. І Вася був, який всігда і завсігда вірив і вірить лише в Вашингтона, Джефферсона і прочих вуйків у перуках і кафтанах на зелененьких таких шєлєстящих томосиках.

Божественні зємлєройки. Блог Мостіпаки


Навіть Оксанка Петрівна, якої, як десь тіко у парляменті шось томосилися проти москальских попів і їхньої церкви, то вона десь си ходили на кавусю, чи десь шось си там забули і, вопшим, не голосували, то тут в Черновцях так томосилася, так томосилася, що навіть батюшки си дивували, як то таке може бути, шо аж їх самих перетомосила. То тіко так в нашій Садагурі вміють – як тра, то бути святішими за Томос, Фанар і Гроб Господен.

Вопшим, було. Бо то за нашу церкву. За томос. За нашого Петра. Почті святого. За наших начальніків і політіків – ангело-херувімоподобних.
Вопшим, богохульствую. Єретик. Каюся. Дайте мені віником зо святою водою по гембі.

Но я тут про то, шо як так вже Петра почті Святого томосять, а начальніки і політіки так си поперли тако томоситися всі, шо до кадила кающомуся, страждущому і каліці не доступити, то як би то так наш народ в нашій новій народній церкві не опинився там, де був у старій – при вході, де старі баби свічками і калєндариками з ізображєніями святих торгують. А попереду коло вівтаря і кадила – всьо начальніки, начальніки, депутати, політіки, бандіти (бивші, хоча, як їх відрізняти від нинішніх – поняття не маю), бариги , ну і проча еліта.

Та нє. Богохульствую. Так не може бути. Бо де то в нас таке коли було.

***

В нас сего сезону – всьо в тєму. Он, наш Вася-узурпатор, який стає, як на мене, всьо файніший, дородніший і блищичіший, а соотвєтственно всьо більше солідніший і начальницький і вже десь навіть місцями напоминає Будду полоннарувського періода расцвєта, посеред морозів звітував народу про ремонт доріг у Черновцях. Такий формат новомодний – видно ідея Володьки, який колись по мєлочовці на грантах сидів (поки до Васі не прибився на чисто канкрєтні хліба і похльобки), а звітів там тра було писати п’єть копиць і ше купку. То тако – стали Вася, Володька і ше якийсь мужик – не знаю, лічно не знаком.

І ну давай в мороз звітувати про дороги. Народу позбігалося на то глядовисько… Ай позбігалося. Тьма тьмуща. З ними трьома – себто прєзідіумом, мером Лєксєєм Павловичем (з боку народу, себто простолюдинів), а також неопознаними мною лічностями, то до двадцяти не дощитав, а може і всіх двадцятеро, чи то дев’ятнадцятеро. Вопшим, поки считав, то си збив три рази, бо той народ якось тако жваво сидів і міг навіть піти кудись. А вже, як єдного нема, то в такій купі я шо знаю, чи вони всі, чи когось нема?

Но прєзідіум був стабільний – тройка. Я коли всіх пощитав, то поняв, шо вопрос сей множєству народу нашому тута в Черновцях таки муляє. Ну тіпа дороги. Тіпа, де дороги? Ну і понятно, я тоже си подумав, а де дороги? А коли поняв, шо раз народ не прийшов, то або народу нема, або доріг нема, або й того, і другого нема.

А як нема, то, як ті співают, "ой нема, йой нема, йой не буде, бо така вже… судьба". То я тако си думаю, шо довєріє нашого народа до нашої власті росте. Бо раз кіко привалило, а з них почті половина – з Павловичем, себто з народу, то якшо завтра Вася і тих двоє скажуть, шо в нас замість вулиць почнуть канали копати – ну там гондоли з гондо... (ну не знаю, як тих мужиків звати, а тако якось не добре шось наплутати), то народ скаже собі "то най буде, бо може то тако файно – якась риба там, може раки, скупнутися з бодунішка" і всьо буде бун-фрумос.

Вопшим, дємократія. Блищича така, файна.

А як десь у серпні ше будуть звітувати, кіко то в зимі на льоду всяких зимових рибаків та прочих телепнів вдалося врятувати, то може народу ся позбирає ше більше – так зо десятеро чи дев’ятеро. Головне, аби Павлович був із простолюдінами. Бо без него і без прєзідіума буде всьо зо штири. То ті, кого спасли прийдуть, аби їм конфісковані чвертки повернули, або компенсацію видали за щот мерії.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
Рейтинг:
(голосів: 1)
13-01-2019, 10:00
Коментарів 0 Переглядів 1411

загрузка...
Збив людину і втік: поліцейські встановлюють деталі ДТП на Буковині
Внаслідок наїзду автомобіля 70-річна жінка отримала тілесні ушкодження
У західних областях синоптики прогнозують грози та шквали

Вдень 16 червня у західних областях очікуються грози, подекуди град та шквали 15-20 м/с
Блоги
блог Миколи Кобилюка
Блог Миколи Кобилюка

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута
Що буде далі, сказати ніхто зараз не зможе

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк, Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Як у влади, так і в опозиційних політиків мета - власні політичні інтереси, а вже потім Україна та її люди

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Про повернення екс-губернатора

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає – у блозі Олександра Мостіпаки

блог Галини Олійник
Днями була неприємно вражена жахливим станом скверу біля резиденції ЧНУ

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Не всі готові до змін
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
Популярне Коментують
• Новини
Loading...




















Тайний намєснік Зєлі і подпольщіца Оксанка. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає – у блозі Олександра Мостіпаки
«Тягнуть оберемки гілок»: як на Трійцю виламують липи в Чернівцях. Блог Надії Будної
Священики наголошують на тому, що на Святу Трійцю заради традицій не варто нищити природу
Штири від Васі, сто від Іллюші  - і всі від ЗЕ. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає – у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Детские коляски на сайте Kloomba
"Західний судинний центр" - лікарі, яких ви знаєте! (на правах реклами)

Про особливості роботи центру та переваги методик, які тут використовують, розповіли судинні хірурги "Західного судинного центру" Юрій Оліник та Володимир Савін.
Робимо повірку лічильників води з "Гекон" (на правах реклами)

Дуже важливо вчасно виконувати його обслуговування та повірку лічильника
Мережа «Копійочка» вже вкотре дарує вам призи! (новини компанії)

31 травня мережа магазинів потрібних речей "Копійочка" поповнилась ще одним магазином в м. Чернівці, по вул. Головна 215
Печера "Чудо сіль": дихаєш сіллю – почуваєшся молодим (на правах реклами)

Мікроклімат соляної печери має антисептичний та дезінфікуючий вплив на дихальні шляхи та шкіру
Нова медична лабораторія «МеДіС» у Чернівцях – точні аналізи європейської якості (на правах реклами)

Відтепер для того, щоб отримати якісні результати складних лабораторних досліджень, чернівчанам не потрібно їхати до Львова чи Києва