Чємодан, драбина і мальчік у кепочці. А ше солодка жрачка на халяву. Чернівці, збудовані в часи класицизму, модерну і конструктивізму, відсвяткували День міста – з постмодерним насєлєнієм. ***
Вони си завстидали. Бо скромні, виховані, тонкої душевної організації і зо стамбульськими манєрами. А раз встидливі, а ше шось таке роблять, аби ніхто не видів, наприклад, колупаються, не дай Боже, собі або одне другому в носі, то таки да. Всіх таких, хто може щось таке підгледіти, або побачити, як хтось шось таке тєгнє собі в ничку про запас, аби перезимувати тєжку зиму (а зима в нас завжди тєжка, особливо в поколєнія, яке жізнь поклало на стамбульських базарах і "болоті", аби нині рулити міськрадою і виконкомом), таких ся встидают.
Ну а раз міськрада в руках і виконком у придачу, то якось трохи встидно, як хтось підглядає, що ти там тими руками з ними робиш. Того і мера Каспрука з виконкому виключили. Бо, по-перше, в окулярах він дуже багато там бачить, а по-друге, коли пацани і дєвочки на "болоті" сиділи, то мер трохи десь си шось вчили – трохи в школі, трохи в тєхнікумі, а трохи в інституті, тому пацанам і дєвочкам у виконкомі нинішньому з ним не уютно. Бо буде підглядати, шо вони там у тих паперах тими руками тереблять так.
От і прогнали. Бо вони думають, що мають руліть раз і навсєгда. І зайвих очей та ще й в окулярах їм там не тра. Та то Каспрук і сам поняв. "Просто їм було некомфортно", - сказав мер на всю ту веремію з виключенням.
Ну і правильно. Техас мають грабувати тілько техасці. Такі закони. А якщо ви не вірите, що в нас вони такі, а ми зараз (не в счот "євробляхи", смартфони, фейсбук і лабутени) десь приблизно "Там" і "Тоді", коли Техас грабували тіко техасці, то вийдіть на вулицю і уважно роздивіться довкола. Шо? Не Техас? Нє. Но граблять, як у Техасі. Свої - своїх. Пацани - бидло. Власть – народ. Опозіція – лохів. Народ – тих, кому легше дати в дюндєль. А зайві очі, то зайві свідки. А мер же наш – не шериф, а всього лишень мер. От і вигнали. А був би шерифом із кольтом за поясом, то би здриснули у дучку. А так – демократія, то граблять усі.
***
Максим Юрійович Бурбак, якому я вірно служу майже со дня його рождєнія, а тому свідком є Вася Пекінес, який вродився трохи раньше, скоро видасть гросбух. Вірніше гросфейсбук про пацанів, які в городі рішали діла, поки він грозно і свірєпо гримів трєщотками, акі лєв у савані, закритий у вольєрі перед стадом вгодованих антилоп гну.
Так ото щас недавно Максим Юрійович свірєпо прогримів про контори пацанів "Єврокомунбуд" і "Порядок в домі", які файно так во главє з дєвочками і пацанами всілися на хребти совісних совєцких бабушєк, аби подоїти їх пенсії і розвести на квартплату. Мол, бабушки, такі діла, що ми тут не протів поїхати в Грецію чи до Єгипту, чи на шопінг до Мілану, але нам би трохи бабла. А вам же не шкода для внучків по пару сотень з пенсії підкинути квартплати, а ми вашим дєдушкам файні плакатіки привезем – з дєвушками-блондінками на білосніжних пляжах – кожному на під’їзд, аби взимі тепло було.
Ну так от, бабушкі і дєдушкі майже погодилися. А як будут протів, то Вася-узурпатор із пацанами дожме – ше не таких розводили.
А от Максим Юрійович, як віновнік всіх наших бєд, ніяк не заспокоїться і через ДФС вичислив, що тоті бабушкіни управителі – чистий розводняк, лохотрон і кидалово, аби бабушки справно носили бабло, а дєвочки за бабушкіни кревні файно шопилися і не жлобилися.
А шо вичислили? А то, що в конторах на двох аж один работнік. А всі решту або отсутствуют, або присутствуют, але в ничку шось тирят. Тобто з ДФС не діляться, з Пенсійним фондом, який їх бабушєк спонсорує, теж. Корочє, ніби контори є, але разом із тим їх і нема. Нє, якийсь один вуйко там шляється і навіть з дуру єдиний соціальний внесок заплатив – не понятно з якого перепугу. Пороблено чи шо? Но вот видавати на гора, що такі дві контори з одним работніком і 500 гриваками в касі без шахер-махера виграли конкурс управителів, то треба бути або ідійотом клінічним, або пройдисвітом конченим. В принципі, совмєщєніє сих двох визначень також ймовірно.
Так шо на місці Бурбака я би си не дивував, народ в ДФС не тривожив, а прийняв жізнь у всім її фрумосі. Бо всьо фрумос. Раз є один пацан на учоті і 500 гриваків у касі, то шо дві контори не можуть управляти 600-ми багатоповерхівками? Ше й як зможуть. За місяць той пацан легко їх всі оббігає і знайде достаточно лохів, аби си заробити на зарплату з їх квартплати і ше отстігнути на карман пацанам і дєвочкам, які помогли конкурс виграти.
Бо тут такі діла. Один пацан, як пошєбуршить, то всьо наверстає. А як вже їх в тих конторах буде два, то то конкуренція і пацани десь в подворотні один другому якусь пред’яву намутять. І кому то тре? А вже як, не дай Боже, троє зберуться, то то вже ніякої робити. В нас там, де троє, то ше отродясь, ніякої роботи ніколи не було, бо така традиція. Троє, то люди сурйозні і коли збираються, то зранку точно не помнять, що робили вчора. А тут цілими 600-ми будинками управляти і їх бабушками. Нє. То не їх.
А от один пацан, та ще й, судячи з усього, й чесний, бо єдиний соціальний внесок сплатив, то саме то, що треба. Той най управляє. Лохів на його чесне житіє у Чернівцях вистачить. І чесних совєцьких бабушєк, які пенсією поділяться, тоже.
***
А ото як вже дємократія в нас поперла, то таки поперла. Народ петиції пише, у фейсбуках строчить (щоправда, вже не так актівнєнько, як за старої влади строчив), галалакає і галасає (знову ж таки, не так актівнєнько, а дехто взагалі з нєбосклону в звьоздопад пішов, як от аналітік комунхозний Маринця Кирилюк).
Но вопшим развой демократії ше є, хоча вже значітєльно вужче, ніж було за попереднього врємєнного правітєльства, бо он Бодя-тунель із Вікна вже
взявся дєвочєк з мікрофонами воспітувати, які його хотіли запитати безобідні вєщі про те, де штани і пимжак купляє і чи жінка файну краватку до сорочки підбирає, чи може сам. Вопшим, програма така в тілівізорі.
А Бодя взяв і розвонєвсє, як тунель після дощу. То за старого режиму – ше того старого – до 2014-го, Бодю би в тунель і засунули і прикопали і надпис написали: "Був у Васі Бодя, він його любив. Бодя шо то ляпнув, він його тово, аби самого не тамово в товово".
А шас розвой. Бодя дєвочєк воспітує, Вася Бодю упітує. І всьо просто. Бо у кожного тепер є свої дєвочки з мікрофонами. А раз у вас своїх дєвочєк з мікрофонами нема, то ви лох,або злидень. Но загалом то вам повезло. Бо мікрофони їсти хочуть і не пісну бараболю. А вам би самим тої бараболі з салом лупнути на сон грядущий. А Бодя сала вже налупився і на сон грядущий, і на сесію і на виконком, то тепер буде все частіше дєвочкам з мікрофонами хамити, бо його так в унівєрі навчили – раз дєвочка з мікрофоном не твоя, то хами Бодя, хами. Поки хтось в дюндєль не свисне. Но дєвочка з мікрофоном, яка про штани, пимжак і шкарпетки питає, не свисне. От Бодя і розперезався, як у Вікні біля сільмагу після получки.
***
А от празник наш День города (як його здебільшого й називає наше постмодерне понаїхавше насєлєніє) у нас вдався на славу. От шото нова власть, то таки нова власть, не якийсь вам шалам-балам. Всьо співало і гуло, гуло і співало, бумкало і торгувало, торгувало і бумкало.
Но я не про то. Я про то, як нова власть іскуство осідлала непроізвольно. Бо вона у нас така відома вже й за межами нашого села, шо шоби люди іскуства не робили, які номери би не ставили, а всьо виходит про нову власть.
Чи то може в мене моє сєльске воспітаніє вилазить, чи не вилазить, а назад залазить, але в отому номері, де бігали всі в чорнім, а потім в полосатім, а далі з драбинами, а потім з чємоданами, а з драбин зробили жєлізну дорогу, то я таки вздрів нашу нову власть, всі її успєхі і навіть всьо її будуще. От самі дивіться. Ростікова драбина була? Була. Навіть не одна. Мальчік в кепочці і картатому піджачку, дуже схожий на Володьку, був? Був. Всі шось ходили туди-сюди, бігали поперед ратуші було? Було. Чємодан був? Був. Повний чи нє, не знаємо. Жєлізна дорога символічна з драбин була? Була. Полосаті костюми були? Були. То чим вам то не нова власть і її світле будуще?
Я вже не кажу про цвик нашого свята - весь сімволічєский владний іконостас із мєстними і приїжджими гастрьольорами, кожен із яких мусів шось ляпнути – хто в тин, хто у ворота, а хто й головою у штангу, аж погнув. Але і він був, чого у нас роками не було.
Ну і на послідок то, шо складає основу будь якого свята – халява. Халява теж була. У вигляді торта, схожого на довгий темно-коричневий прямокутний ящик. Але, як то кажуть, дарованій халяві в зуби не заглядають. Так що наше постмодерне понаїхавши насєлєніє ту халяву з візгами, криками, свірєпими писками і виряченими на тих писках очима змело за лічені хвилини. Добре, що патрульні поліцейські живими лишилися, а то тако, якби їх ше трохи поцукрували і чимсь примастили, то за їх жізні я би й ломаного гроша не дав. Бо на халяву й патрульний солоденький. Но, Бог вберіг. Жертв і разрушєній під час поїдання халяви цього разу вдалося уникнути. Так шо до наступного Дня города, товарісчі. І до чергової халяви.
Олександр МостіпакаЧитайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
8-10-2018, 11:31
0
3 395