Міша на допиті і марення біженця з польської дучки. Блог Мостіпаки

Тяжкі уроки демократії, внюханий біженцем у Польщі переворот у Чернівцях і політичний мислитель Анатоль Анатоліч.

***

"Демократія – погана форма правління, але нічого кращого людство ще не придумало", - казав Вінстон Черчіль. Добре йому було казати, бо нічого іншого й не бачив – ні совка, ні постсовка.

А що буде, якщо ту демократію дати тому, хто її зроду не бачив? Або і того гірше – не знає куди її приліпити? Тоді вона просто почне перти з усіх щілин, тріщин і закапелків. Та так перти, що всякі там тоталітаризми, теократії та інші диктатури пролетаріату виглядатимуть вже й не такими абсурдними.
От дали нашим людям можливість писати петиції. Усілякі. Хоч про котів і собак, а хоч про депутатів і мера. І пишуть. Щоправда, ні пси, ні коти, ні депутати від петицій особливо не постраждали, щастя не нажили.

Але ж творці петицій не заспокоюються і вже беруться за реальні сектори. Он хтось, користуючись правом на петиції, вирішив загальноміську мобілізацію ввести під час снігопадів – на семінарах і тренінгах навчити водіїв тролейбусів і маршруток, а також всіх водіїв, які вміють їздити на вантажівках і ще не втекли до Польщі, користуватися снігоприбиральною технікою і всіх їх вивести на вулиці. Уявляєте таке? У кращому випадку, вони пошлють і будуть праві.

У гіршому розбіжаться і теж будуть праві.

У найгіршому дадуть по шиї тому, хто їм таке запропонує.

А в найкращому випадку сніг сам втече з Чернівців, злякавшись такого дикого ентузіазму в боротьбі з ним. А вже взагалі в ідеальній ситуації просто пригріє сонце і потреба у снігоприбиральних семінарах і тренінгах для водіїа тролейбусів і маршруток відпаде. І треба вже буде писати іншу петицію – про семінари і тренінги для водіїв вантажівок із висадки клумб.

До речі, під час снігопаду хтось вимагав (щоправда, не у петиції) від мера для безпеки обтрусити від снігу по місту всі дроти.



Та сніг якось із них сам встиг впасти. Але ж на підході дощі. То пора задуматися над тим, як ті дроти після дощів протирати насухо. Аби не капало за комір. Бо на те і демократія існує, щоби тролейбусники прибирали сніг, а мер обтрушував дроти. Інакше нафіга вони тоді взагалі здалися?

***

У Сторожинецькому районі взагалі коїться щось неймовірне. Не встигла ще СБУ до кінця розібратися, що то таке намалювали і повісили на сцені головного клюбу району до Дня Соборності і де там Крим, Ізмаїльський повіт і чи то карта України до Боплана, чи вже після, як у тому ж таки районі ледь не викрили спробу державного перевороту з посяганням на нашу найбільшу цінність – владу.



Щоправда, самих змовників не виявили, бо в цей час вони їли у столичному ресторані хачапурі, а потім їх відправили переварювати ті хачапурі до Польщі, але в районі знайшли свідка спроби державного перевороту – блогера ( це такий письменник інтернетний) Мішу Шморгуна. Мішу гріх було не помітити навіть нашій не надто зрячій "конторі", бо Міша у Сторожинці чоловік видний здалеку. От і взяли його допитувати.

З дописів Міші невідомо, чи оплатили йому дорогу зі Сторожинця до Чернівців, чи, аби не тратитися, зеленою лямпою світили в очі прямо у місцевій філії "контори". Що питали, то теж, видно, таємниця. Бо ж йдеться про таке рідкісне диво у нас, як державний переворот, а не якийсь там підйом із переворотом . Судячи з усього, діалог "цінного свідка" і дуже допитливого слідчого, виглядав так: "Ну, ви там того? Що того? Ну того, переворот? Кого переворот? Ну тих во. А на що? Для підриву. Чого? Стабільності. Якої такої? Та тової, що в тих во... Та нє. Нє? Та ви шо. Адиси.. А кажуть, переворот. То нема? Та де він? А я думав, що вже… Ет.. От.." І зелена лямпа погасла. Для економії світла.

Але тут Міша вийшов на вулицю, дійшов до Фейсбука і почав: 37-й рік, та я вас, та я їх, та сват Фищука, а зять, а замки у горах, а я вам ще покажу, ай но-но, а режим, а корупція, а вкрали, а я ж казав, а вони..




Та ти шо, Міша. Ціхо ша. Який 37-й рік? Який переворот? Яка корупція? Міша, тож всі свої. Який переворот, коли хачапурі в торбу і до Польщі. Яка корупція, коли сват з Васєю (сват з Васєю, Міша, з Васєю!!!!) земельку в Черновіцах перетьорли і порішали. Міша, сват врага Васі і Вася – борєц із врагами. Який 37-й рік, коли від нього лишилася лише стара зелена лямпа "аля модерн". Я ж тобі кажу, Міша, що всі свої.

Переворот, Міша, це коли баржа з діркою йде на дно, а в ній повно тих, хто програв. Коли на стадіоні прикладом ламають пальці, аби не грав на гітарі і не співав файних революційних пісень. Коли танки на перехрестях, а по тілівізору – "Лебедине озеро". Оце переворот. А коли хачапурі - у Києві, а в Сторожинці – файна миска бараболь з мнєсом, помащених доброю сметаною, - то, Міша, фарс. Пародія, фейк, симулякр. Курник, в який врізався "Кукурузник". Яка країна, такий і переворот.

Отож, Міша, не накаркай, поки всі свої. Поки сват, зять, Вася, Дєдушка, Ваня, Ромцьо, Ван Миколаїч, всі свої. І корупція своя, і хатки в горах, і земелька, і бюджети, і тендери, і контрабас. Бо звідки тоді хачапурі і миска бараболь з мнєсом? Вони ж реальний продукт добавленої вартості. І не з перевороту вони з’являються, Міша. А від того, що всі свої. Не віриш, дохтора економіки Ростіка запитай.

А от коли прикладом по пальцях за Фейсбук, або, не приведи Господи, дірка у баржі, то тоді вже не всі свої, а хтось свої, а хтось вже дуже навіть чужі. То вже вибір мети, цілей і засобів. Бо то – переворот. А так – симулякр.

Хоча, Міша, попереду ще 37-й рік. 2037-й. І хто зна. Бо щось не дуже віриться, що нинішні "всі свої" пропетляють крізь "бурі, дощ і грози". Надто жадібні, примітивні і з тирсою у голові. Тож не накаркай, Міша.

***

Переворот – то, мабуть, така мулька лютнево-березнева, коли починається процес загострення всього – авітамінозу, виразок, астми та інших хронічних болячок, в тому числі й болячок мозку. От і з переворотом так виходить. І у кожного він свій. Якщо у СБУ – переворот із хачапурі і чартером до Польщі та головним свідком Мішею зі Сторожинця, то біженцю нашому, який вже десь у тій Польщі вдає із себе страждальця від "режиму", Олегу Хавичу, переворот увижається прямо у Чернівцях.

Ховаючись у польській дучці, Хавич побачив, що у Черкасах "група товаришів" надавала по писках кільком депутатам аж так, що всі інші спудилися і проголосували за саморозпуск, а потім стали шовковими.



І йому з Польщі здається, що "група товаришів" у Чернівцях теж прийде на сесію, закриє двері, не пустить нікого навіть до вбиральні,, а коли всі вже все зроблять і кожен відчує, що його сусід і сусідка далеко не "гламур", а таки починає трохи пахнути, то теж вся наша міськрада стане шовковою. І стоїть за таким політично-фізіологічним сценарієм, за маренням Хавича, злий Каспрук. Але в наших депутатів ще є шанс не отримати по писках і не нацюняти перед портретами бургомістрів, вважає польський біженець.

І шанс цей у них єдиний – ліберально-генеральний секретар Вася Продан. І зіткнення цих двох начал, цих "іня" і "яня" чернівецької постфедоруківської епохи, цього "демонічного" і "ліберально-генерального" залишилося чекати недовго. Бо, з одного боку, на підході ніби вже "група товаришів", а з іншого – генеральний Вася з "рішалками і хотілками", які і йому, і всім його депутатам дають файно жити.

Воно, звичайно, з Польщі видніше, особливо, коли то польська дучка. Бо з нашої дучки не так видно. Але мені здається, на мій хлопський розум, що то якась фігня. Дивіться. Що таке переворот? Це мета, ресурси, "група товаришів", організатори, мотивація і подальша зачистка, аби "не повадно було", як кажуть москалі. А тут яка мета? Поставити Васю і "худобу" в "стійло"? А кому то треба? Вася й так впевнено чимчикує "тунелем Ковалюка", ніби якийсь невидимий режисер цього абсурду веде його туди, де вже не буде світла, а лише Толік із боргами і вічно голодний Володька. То навіщо його звідти спудити? Хай валить. "Група товаришів"? Яка? Це ж не Черкаси, де люди в лютому 2014-го собою зупинили рух тітушок і силовиків на Київ. Це ж не батьківщина отаманів Холодного яру. Це не прямолінійні, відверті вуйки і тітки, які, якщо по писку, то по писку, а якщо у генделику, то до самого рання і всі разом. Це ж Чернівці.

Це покруч, тьорки, рішання, дуля у кишені і щира посмішка на фізіономії, щурячий оскал зубок із думкою "аби ти здох" і зігнута спинка "Добрий день, як ся маєте, файно спали?". Тобто, чисто все по генерально-ліберальному. А організатори де? Ой. Не смішіть ви мої помідори. Хотів би я того бачити хоч одного. Та тут би ще й досі били у бубни перед Шевченком, палили бука в бочці, співали файних народних пісень, а Скорейко кричав би в мікрофон. якби якісь хлопці з Галичини не шугнули у лютому 2014-го Папієва курячими яйцями, а хоругву нашу Віталь Михалича не спровадили на прощу в Банченський монастир.

Тож у польській дучці Хавичу може всяке ввижатися, а реальність така, що нема кому і по писку дати. Хоча багатьом дуже й хочеться. Але замість цього всі: "Добрий день, як ся маєте, як "євробляха", бізнес, жінка, аби ти здох".

А може Хавич то так провокує? Аби зловити трохи американських президентів у кишені Васі? Мовляв, Вася, поки тобі не набили писок "група товаришів", то ти швиденько скидай Каспрука, а я тут, із польської дучки, напишу якийсь типу аналіз за пару рублів. Що буде далі, то твої проблеми, Вася. Я тут – у польській дучці, біженець, а ти там собі масти голову хоч смальцем, хоч олією з повидлом.

***

А ще в нас цього тижня об’явився нетрадиційний політичний мислитель, представник депресивно-регресивної політичної думки. Вперше таке диво об’явилося у Чернівцях за всю двохсотлітню історію їхнього австро-румуно-совєтсько-українського існування. І то не будь-хто, а сам Анатоль Анатоліч Чесанов. Він розродився опусом, які у Чернівцях депутати Цяці, а які чиновники, комунальники і мер Бяки.

Я, звичайно ж, із ним повністю згодний, хоча є така підозра, що той опус Анатоль Анатоліч і не писали, і читали лише третє через десяте – там, де рибу не загортали.



Я згодний з поважним ресторатором і політичним мислителем Анатоль Анатолічем у чому? Ну, по-перше, у тому, що всі разом наші депутати - то таки Цяці. Але лише всі разом. Як збірний, знеособлений образ, дух, марево. Як корабель - летючий голландець.

Бо коли вони вже не всі разом, а кожен окремо – з іменами, прізвищами, біографіями, бізнесами, партіями, посадами, боргами, кредитами, дипломами, знаннями, проектами рішень із-під поли і з рукава, хотілками, рішалками, марнославством, амбіціями, рівнем інтелекту і совісті, то вже якось Цяці і нема, а є кожна окремо взята, конкретна Бяка, яка зібралася у Цяцю, бо самій їй страшно бути Бякою, а колективно то не так помітно.

Не зрозуміло? Пояснюю. От є така велика купа – на 42 кіло. Зверху її притрусили чічками, побризкали парфумами, накрили рюшками, приліпили значки і мандати. Файно? Безумовно. Але тут ви ту купу починаєте ворушити, мішати і ділити на 42 кавалки. І вже рюшок на всіх не вистачає, чічок теж, парфуми випаровуються, а залишається 42 кавалки – кожен на кіло, але зі значками і мандатами. Понятно? Більш-менш.

Не в образу Анатоль Анатолічу, це просто таке моє доповнення до того, з чим я згоден у його опусі. Так би мовити, діалектична, альтернативна думка, яка загалом не заперечує сказаного, але вносить у нього певні корективи об’єктивної, а не догматичної картини того, що відбувається у Чернівцях. Понятно? Сам не поняв. І Анатоль Анатоліч тим більше.

Далі Анатоль Анатоліч багато пише, того, чого він не писав, про тролейбуси-"євробляхи", як вони на них гроші дали, як їх накупили, як їх ще накуплять і як їх не хочуть купити і яка Бяка мер Каспрук, який хотів повісити на місто імперіалістичний кредит ЄБРР і накупити нових тролейбусів. Згідний. "Євробляхи" - це харашо. Бо Європа десь мусить утилізувати металобрухт – не вивозити ж його у якусь Нігерію. якщо поруч є Чернівці. Але логіка де? Якщо "євробляхи"-троліки – це харашо, то чого політичний мислитель Анатоль Анатоліч - на "Тойоті Крузері", а не на "Рено-Кенгу" з литовськими номерами, а його друг Вася – на "Прадо", а не на дводверному "Поло" - з болгарськими розпізнавальними знаками? Огузок не влазить? То менше бараболь, а більше салату і чаю з м’ятою… Як гламурні дівиці.

Тому, Анатоль Анатоліч, внесіть корективи в те, що ви не писали. Бо головна ціль будь-якої політичної думки, навіть регресивно-депресивної, яка? Правильно - боротьба за вселенську справедливість. Тож або всі на "євробляхах" - я на троліках, а ви на "Кенгу", або "нєфіг бабушку кошмаріть". Як той казав, або хрестик, або труси.

До речі, про імперіалістичний ЄБРР, відкати та іншу "калинівську маячню". Кредит під нові тролейбуси отримає Миколаїв, де більшість у міськраді має Опоблок. Так-от, тамтешні борці з ЦРУ, Пентагоном, київською хунтою і за "мир з Рашею" тихо собі умикнули імперіалістичний кредит, аби лохи, які вірять у їхні казки і за них голосують, хоча би мали на чому їздити на роботу. Отак, імперіалістичне бабло взяли і не погидували.

То хто ви після цього, політичний мислитель Анатоль Анатоліч? Вуйко, який назву одного з найпрестижніших університетів світу приліпив на ресторан і прикриває це текстами про майбутнє Чернівців, які не писав? Не знаю, не знаю. Але портрет ваш файний. Хоч у мильних операх знімай.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram