Вулиця Руська, а точніше її частина від тролейбусної зупинки "Руський міст" до Фастівської, нині нагадує смугу з перешкодами: ділянку від моста до перехрестя з вулицею Січових Стрільців капітально ремонтують (замінюють комунікації). На відрізку від цього перехрестя до Фастівської триває поточний ремонт. Рух транспорту не перекривали – ремонтують частинами. У години пік затори на Руській значні, громадський транспорт може відставати від графіків. Такі попередження час від часу публікує міська рада на своїх офіційних каналах і сторінках у соцмережах. Там-таки люди висловлюють своє ставлення до ремонтів доріг у воєнний час.
Як завжди, чернівчани поділилися на два табори. Одні вважають, що дороги ремонтувати треба навіть попри те, що в країні війна.
Інші кажуть, що це марнотратство, розкрадання чи байдужість до долі держави й наводять приклади президентського "великого будівництва". Мовляв, дороги в прифронтових регіонах гарні зробили, щоб ними ворожі танки їхали, а мали б укріплення зводити, мури будувати, бо ж про напад попереджали.
Натрапляла в коментарях й на думки про те, що ремонти чернівецьких доріг – це ніби й не зле, а от те, що бруківку знімають і стелять асфальт – погано, бо давність міста стирається, втрачається його неповторний колорит…
Нещодавно оголосили про перекриття вулиці Заньковецької на ремонт. Цікаво, звідти теж бруківку заберуть? І якщо її на Руській, на отих 50 метрах від моста до Січових Стрільців, і справді уже не зовсім доречно залишати, то на майбутній пішохідній Заньковецької, мабуть, варто було б перекласти. Історичний центр як-не-як…
Читаю те все, слухаю пасажирів у тролейбусі й частково згодна з кожним. Так, війна в Україні зараз сягнула чи не найкритичнішої фази. Люди невтомно оголошують благодійні збори, самотужки виготовляють дрони, щоб допомогти армії. Влада також звітує про скеровані на військо бюджетні кошти. І водночас оголошує тендери: на сквери, на парки, на дороги…Чи на часі? Питання неоднозначне. Хто не має рідних на фронті, той вважає, що благоустрій на часі. Той, хто чекає на рідних з війни, категорично проти. "Коли ворог лізе до хати, її треба не прибирати, а захищати", – прочитала якось. Так, і з цим я згодна. Проте все ж вважаю, дороги – це стратегічний об’єкт, який треба утримувати в належному стані. І якщо бюджетні кошти на пам’ятники чи модні інсталяції – це, на мою думку, й справді марнотратство, то ремонт доріг – це потреба, буденна…Це як напекти хліба чи подати електроенергію, як прибрати від сміття вулиці чи підрихтувати громадський транспорт. Ми щодня їздимо на роботу цими дорогами й нарікаємо, що вони погані. Але й на ремонт нарікаємо, бо "не на часі"…
Проте є одне "але", точніше два. Ремонтувати треба насамперед ті дороги, де ситуація й справді критична, а не здирати ще більш-менш нормальний асфальт, щоб постелити новий, як оце на ділянці до Фастівської. І чи варто розпочинати капітальний ремонт дороги й комунікацій, якщо сьогодні так гостро постає проблема з працівниками комунальних і дорожніх служб, яких мобілізують. Є ризик, що розпочатий ремонт не завершиться в строки, а погані дороги стануть ще гіршими на невизначений термін…
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
13-06-2024, 15:18
0
1 080