Згодом вони стверджували, що слова було вирвано з контексту, насправді ж малося на увазі зовсім інше. Крім того, за словами керівництва, канал активно підтримує і розвиває україномовний продукт, і дбає, і творить...
Однак складається враження, що згаданою телевізійниками невідповідною "тональністю" і незвичністю використання української мови акторами вони прикривають свої не зовсім вдалі фільми, які не сподобалися глядачам. Переконана, що українські артисти залюбки знімаються в українському кіно, розмовляючи державною мовою, і їх подекуди може навіть образити така оцінка. Мовляв, акторам важко, вони не звучать тощо.
Крім того, обурює поділ на "придатність/непридатність" мови до викладу думок і сюжетів. Так не можна висловлюватися щодо будь-якої мови. Це неправильно! Виходить, що мелодрами українською не здатні емоційно схвилювати? Ними не можна достукатися до душі, викликати мурашки на шкірі? Значить, жартувати і кпинити українською мовою можна, а говорити про серйозні й почуттєві речі, освідчуватися – ні? Таке в історії української мови, на жаль, уже було. Невже знову?
Якщо погортати українську літературу, можна знайти чимало прекрасних творів, які можна екранізувати. До прикладу, хіба ж не по-вишуканому драматично звучать Франко, Леся Українка, Загребельний, Гончар.
У сучасній літературі також не бракує якісного продукту, як-от твори: Шкляра, Люко Дашвар, Кідрука, Роздобудько тощо, з яких можна б зробити не один україномовний серіал. І касові збори від переглядів українського кіно доводять, що на таке є попит. Варто тільки захотіти знімати! Варто лишень кохати і творити по-українськи!
Юлія Пацаранюк
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
