Його обрала виборна рада громади у складі 50 депутатів, після надання місту Чернівцям права повного самоврядування. Значною мірою вплинуло на вибір депутатів походження Якова фон Петровича. Збереглися відомості, що його дід був відомим у Чернівцях вірменським купцем із міста Городенки, який осів на Буковині близько 1785 року. Успадкувавши дворянство, він придбав маєток Боссанче Сучавського повіту. Після навчання у Сучавській народній школі та Чернівецькому ліцеї Яків рицар фон Петрович одружився з дочкою відомого землевласника Антонією фон Мікулі та став господарем великого маєтку у селі Веренчанка на Заставнівщині.
Незважаючи на те, що на час управління Петровича випали жахливий неврожай 1865 року та епідемія тифу і холери 1866-го, він виявив себе як мудрий керівник і талановитий організатор-будівничий міста. У період лиха, під час якого у Чернівцях за рік померло 2262 особи, Петрович робив усе можливе за тодішніх умов, щоби контролювати становище і врятувати населення міста від вимирання. Було створено мережу шпиталів, налагоджено поховання померлих у спеціально відведених місцях із дотриманням санітарних норм, вишуковувалися кошти для закупівлі продуктів харчування тощо.
Під керівництвом Якова фон Петровича за короткий час було організовано міську пожежну охорону, таємну та моральну поліцію, побудовано перший залізничний вокзал (не зберігся до цього часу). А 1 вересня 1866 року було відкрито залізничне сполучення Львів – Чернівці.
Помер Яків фон Петрович 1869 року. Його поховали на християнському цвинтарі. Нині це історико-культурний заповідник "Кладовище на вулиці Зеленій", квартал № 53. Як розповіла директор заповідника Анжела Ніколаєва, саме Яків фон Петрович був ініціатором створення цього некрополя і доклав багато зусиль для його розбудови. На його могилі встановили чотиригранний пірамідальний обеліск із пісковика.
За заслуги Якова рицаря фон Петровича чернівчани охрестили першого бургомістра "батьком міста".
