Рік тому Чернівецький національний університет та інші вузи міста перейшли на кредитно-модульну систему навчання (іншими словами, увійшли у сферу Болонського процесу). Чи прижилася вона у вузі і як реагують на цю систему викладачі та студенти?
Студент змушений працювати весь семестр
– Семестр поділений на два семестрові модулі плюс екзамен. Ми пропонуємо підсумкову оцінку формувати так: на іспит виносити 30% балів (тобто тридцять балів), а на два семестрові модулі, залежно від їх ваги, розподілити по тридцять п’ять балів або тридцять і сорок, – пояснює особливості кредитно-модульної системи в університеті перший проректор ЧНУ Роман Петришин. – Це означає, що ми повинні змусити студента працювати протягом усього семестру.
Цього року за болонською системою навчаються перший та другий курси, наступного року навчатиметься і третій курс, а далі – четвертий і п’ятий. До 2010 року всі студенти вузів повинні перейти на болонську систему навчання.
– То студенти почали краще вчитися чи, навпаки, не встигають складати модулі?
– Оскільки це експеримент, то у нього є як позитивні, так і негативні боки, – підсумовує здобутки року Роман Іванович. – Позитив, зрозуміло, у тому, що студент працює практично на кожному занятті. Це важливо. З іншого боку, істотно збільшилося навантаження викладачів, тому що треба було розробити багато варіантів контрольних і самостійних робіт, модульних опитувань і виділити час, коли здійснювати ці опитування. В якійсь мірі ми були не зовсім до цього готові. Щоби розв’язати проблему, ми зменшили на перших двох курсах тижневе навантаження із 30 годин, яке ще залишається для третього і четвертого курсів, до 27.
"Вільні" три години внесені у розклад і використовуються для індивідуальної та самостійної роботи зі студентами. У цей час вони складають модулі.
– Це "кльова" система, – каже студент другого курсу географічного факультету Михайло Моравський. – Позитивним є те, що треба постійно вчитися і заробляти бали. За семестр можна заробити стільки балів, що оцінку за іспит чи залік можна отримати "автоматом" і не "паритися" на сесії. А "мінусом" є те, що дають багато матеріалу на самостійне опрацювання, а практичних занять дуже мало. Мені подобається болонська система – із новим дипломом я зможу працевлаштуватися у будь-якій країні Європи.
– За результатами зимової сесії ми спостерігаємо таку саму успішність знань і таку саму кількість стипендіатів, як минулого року, – каже Роман Іванович. – Тобто істотних змін для першого курсу кредитно-модульна система не спричинила.
Екзамени у болонській системі все-таки залишили
– Ми все-таки наполягли на тому, щоб іспити залишалися, аби знання студентів були систематизовані та усвідомлені. Було б трохи небезпечно відмінити екзамен, адже із результатами сесії пов’язане нарахування стипендії, – каже проректор.
У наказі Міністерства освіти та науки України про перехід на болонську систему навчання, який вийшов у грудні 2005 року, окрім зобов’язання усіх вузів перейти хоча би з деяких спеціальностей на кредитно-модульну систему, вказано ще й таке – скласти для кожного студента індивідуальний навчальний план. Він може бути в паперовому варіанті, а може бути в електронному. Що це таке?
Це фактично "досьє" на студента. На титульній сторінці вказані назва навчального закладу, спеціальності, потім – відомості про студента (ПІБ, рік та місце народження) тощо. Далі розміщується інформація про навчальний процес: навчальний план з першого по четвертий курс, окремі графи, куди будуть вноситися оцінки за модулі та предмети.
До особової картки студента вноситимуть також результати сесій. Якоюсь мірою індивідуальна картка буде замінювати залікову книжку. Але залікові університет залишив свідомо, адже, за словами проректора, це є документ, перегляду якого потребують батьки студентів. Індивідуальні навчальні плани залишатимуться на факультетах чи кафедрах.