– Спроб перевезти через українсько-румунський кодон контрабанду на нашому пункті пропуску не було, адже селяни у прикордонних районах дуже законослухняні, – каже начальник сектору митного оформлення №2 митного посту "Порубне" Вадул-Сіретської митниці Василь Крупа. – Через місцевий спрощений пункт пропуску "Руська" неподалік Селятина Путильського району люди ходять один до одного в гості. Сталося так, що після Другої світової війни кордон відділив п’ять українських сіл від території УРСР, і вони опинилися на румунському боці. На те, щоби визначитися, де мешкати – в Україні чи в Румунії, українським селянам дали два дні. Тато з мамою встигли перенести речі через кордон, а діти забарилися й залишилися в Румунії.Раніше люди ходили через кордон із вкладкою до паспорта
– До 2003 року мешканці прикордонних районів могли перетинати кордон з Румунією без закордонного паспорта та візи. Вони йшли у путильський ВВІР, за 25 гривень брали вкладку до паспорта громадянина України, і два рази на рік могли перебувати в Румунії, – розповідає Василь Анатолійович.
– Зараз людям доводиться їхати до румунського консульства у Чернівцях, оформлювати візи до закордонних паспортів. Зате тепер вони можуть в’їжджати на територію Румунії скільки завгодно разів, але не більше, ніж дев’яносто днів упродовж шести місяців з дати першого в’їзду. Через це нововведення потік людей зменшився наполовину. Раніше за рік кордон пертинали майже 3,5 тисячі громадян. Тепер за один день "проходять" у середньому 12 осіб. А 4 липня нинішнього року підписано додаткову угоду, за якою право спрощеного митного контролю мають не лише мешканці прикордонних районів (Путильського, Вижницького районів Чернівецької і Косівського району Івано-Франківської областей), а також усі жителі Закарпатської, Івано-Франківської, Одеської та Чернівецької областей.
Перетин кордону за спрощеними митними правилами означає, що громадяни Румунії можуть ввозити в Україну товарів на суму не більше 200 євро і вагою до 50 кілограмів без заповнення митної декларації. Таке саме правило діє під час виїзду з України. Румуни дозволяють ввозити товарів на суму вісімдесят євро.
– Але хіба може старенька
бабця, яка йде у гості до родичів чи на базар з продуктами, пронести у своєму візочку більше, ніж на п’ятдесят євро? – каже Василь Анатолійович. Селяни не заповнюють митну декларацію. Перетин кордону тут займає дві хвилини.
Узимку митники гріються біля пічки-буржуйки
На пункті пропуску "Руська" працюють троє митників і троє прикордонників. Робочий день в інспекторів розпочинається о дев’ятій ранку і закінчується о шостій вечора. Вихідні – четвер та субота. Вночі на пункті пропуску чергує застава.
На території пункту пропуску є три дерев’яні будиночки та одна постова бесідка. Вони пофарбовані самими митниками у жовто-зелені кольори. Біля будиночків – власноруч зроблені буковинські ослони, біля яких ростуть троянди. Позаду пункту – гори та колючий дріт висотою у два метри. Навпроти, закономірно, – румунський пункт пропуску. Два прикордонні стовпи, дві таблички із митними правилами.
До дерев’яних будиночків підведено електроенергію, працює телевізор. Щоправда, "ловить" він лише один румунський канал. Є тут комп’ютер, на якому митники ведуть службову документацію. Узимку прикордонників та митників гріє пічка-буржуйка, яку вони розпалюють дровами.
На стіні однієї кімнати огляду висить стенд із переліком наркотичних речовин, а у сейфі начальника сектору №2 зберігається політестер наркотичних речовин.
– До цього часу ми ще не виявили жодних наркотичних речовин у громадян, які проходили повз наш пункт пропуску. Пробірки, звичайно ж, для перевірки ми використовували. Буває, що селяни несуть із собою медикаменти, ми повинні перевірити, що то за речовини, – каже пан Василь.
А ще у митників є металошукач та два ендоскопи – один з прямою, а інший з рухомою трубочками. Ендоскопи митники використовують для перевірки порожнин, наприклад, задверних щілин в автомобілях. Собак на пункті пропуску немає. Зате є на заставі за півтора кілометра від кордону.
