На центральній вулиці села Новий Вовчинець на Глибоччині у невеличкому будинку живе хрещеник румунського короля Міхая Михайло Лупаштян. Село розташоване поблизу державного кордону з Румунією. Народився Михайло 1938 року, коли Буковина перебувала під владою Румунії. У сім’ї було десятеро дітей. Михайло був найменшим. Сім’я тоді мешкала у Багринівці. За тодішніми законами, коли в сім’ї народжувалася десята дитина, у куми або хрещені батьки глава сім’ї мав право запросити короля.У місті Сірет зробили відповідний документ та вислали до Бухареста запрошення. Відповідь не забарилася, король дав згоду. Щоправда, сам не приїхав. Прислав свого помічника. Той передав від хрещеного батька подарунок – документ на фальчу (трохи більше гектара) поля.
– Ми мали п’ять гектарів поля, – розповідає Михайло Іванович, – земля тоді була годувальницею, а в сім’ї – десятеро дітей, то це був дуже пристойний подарунок. Усе треба було нотаріально оформити у Сіреті. Але не встигли: прийшли радянські, і все пропало.
А 1999 року навесні, коли я сапав картоплю, прийшли двоє чоловіків з Багринівки і сказали, що на Трійцю приїде до села король.
Дружина спекла рум’яні калачі, бо за звичаєм кумам чи хрещеним батькам дають калачі, а вони на знак пошани за калачі дають гроші. Я собі гадав, що король кине якусь сотню "зелених", бо живу скромно, працюю на землі, то було хоча б на оранку городу.
На Трійцю я подався до Багринівки, а це вісім кілометрів навпростець. Бачу, біля церкви зробили трибуну, бо у середині люди не могли поміститися. Народу зібралося кілька тисяч. Це був перший візит останнього румунського монарха на Буковину після 1940 року. Простояв я весь день. Король був з охоронцями, приїхав на розкішному джипі. Спілкувався з людьми через референта, хоча у селі розмовляють румунською мовою.
У школі накрили столи. Король покуштував бринзи, сиру з мамалигою і на тому усе скінчилося. На калачі мені нічого не кинули. Можливо, не спрацювали референти короля. Та й хіба пам’ятає він про усіх хрещеників?
Скільки років минуло…
Тепер земля довкола заростає бур’янами, то не треба мені тої фальчі. Але я все ж таки хрещеник короля.
