Улюбленими розвагами чернівчан були танці і гра в карти

---
2 727
0
Розважалися у Чернівцях на початку минулого століття по-різному, і за формою цих розваг можна було визначити суспільний стан тих, хто розважався.
Фанати гри в карти програвали величезні суми
Як згадував колишній чернівчанин Георг Дроздовський, одні грали в тарок і кидали на стіл карти з дотепними і традиційними слівцями.
У колі тих, хто звик розважатися по-бюргерськи, можна було натрапити на приємне товариство, котре бавилося у преферанс. Згодом гравців почав гуртувати бридж, який став цілою наукою з палкими дискусіями про те, чи можна вважати вершиною кульбертсон. У кожному разі це була гра, яка мала претензії на духовність. Особливо одержимі грою були ті, хто грав у спеціальних кабінетах кав’ярень. Вони програвали величезні суми, залишаючи там нерви, а іноді і штани.
Популярним було і доміно, яке у Чернівцях називали букі-доміно. Особливо його полюбляли постійні клієнти кав’ярень – вони проводили за грою ночі. Найчастіше їх можна було зустріти серед єврейських комерсантів.
"Інколи до гри долучався ще й кулінарний елемент, – згадував Г. Дроздовський. – Коли четверо панів тасували і роздавали карти, жінки розносили улюблені ласощі: галушки, гарячі картопляні "пляцки", вареники з вишнями, що купалися у сметані. У нас уміли насолоджуватися життям".
Проте чернівчани не весь час грали у карти. Часом вони полюбляли зіграти у кегельбан, супроводжуючи відпочинок з пивом і сосисками. Щоправда, спеціально визначених місць для кегельбану у місті не було.
Популярним з 1910 року став теніс. Дами для гри одягали довгі білі сукні з кокетливим капелюшком, чоловіки – довгі кремові штани за останньою модою.
Футбол тоді ще не любили, хоча існувало два клуби – "Ян" і "Сокіл", які згодом почали плодитися під національними прапорами, мов кролики. Те, що пізніше почало так вабити маси, вважалося перед Першою світовою війною "грубим", і "кращі" люди його цуралися.
Обожнювали у місті кінний спорт. Його фанати зустрічалися на іподромі, фліртували і робили ставки. Там можна було побачити чимало дам у білих сукнях з такими ж білими парасольками.
Вищі класи розважалися за зачиненими дверима
Улюбленою розвагою були танці: під відкритим небом у
Фольксгартені (так раніше називався парк ім. Т.Шевченка), де в курсалоні грала цивільна капела, а часом і капела сорок першого полку, або – для сільського населення – на толоці Роші, де можна було побачити справжній "данець" з ухканням і голосом скрипки.
"Дівчата, які мали вихідний, – пише Дроздовський, – проводили свій час з "маленькими людьми" в маленьких залах ресторацій і знайомилися там із солдатами й унтер-офіцерами, що хвацько підкручували вуса, часом і кохалися з ними. Вищі класи розважалися за зачиненими дверима. На деякі бали приходили й кавалери з вищого суспільства, щоби побути посеред людей без контролю свого класу. А позаяк деякі вечірки були костюмованими, то відкривалися додаткові можливості: "Прекрасна маско, я тебе знаю!" Фіакри, які неподалік очікували на клієнтів, відвозили парочки до місць дискретних задоволень".
Не бракувало у Чернівцях і місць для прогулянок і розваг. Насамперед – курсалон у Фольксгартені, який колись служив і театральною залою, а пізніше в його павільйоні грала капела сорок першого полку і влаштовувалися забави. Конкуренцію складала йому "Шютценгьоге" біля Ботанічного саду, де були тенісні корти, які згодом розбудував аристократичний "Lawn Tennis Club".
Улюбленим місцем для пікніків був лісок на Горечі. 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
Читають Коментують