
– Чернівці – моє місто кохання, – захоплено розпочала Тая. – Я пам’ятаю свою першу перемогу тут на "Червоній руті". Наша перша спільна подорож з Ігорем Ліхутою була до Чернівців. Ми жили в окремих номерах у готелі "Буковина", і він до мене приходив на побачення вночі. У Чернівцях я співаю з особливим натхненням.
– Чи плануєте ви і далі співати пісні Володимира Івасюка?
– У моєму репертуарі на сьогодні є щонайменше три пісні Івасюка – "Відлуння твоїх кроків", "Я піду в далекі гори" і "Червона рута". Сьогодні гарних українських пісень немає. Російські пісні навчилися писати – здерли там, взяли звідти, і вже хіт. А ось українську пісню важко написати такою, щоби вона була стильною і сучасною. Тому доводиться звертатися до класиків.
– Побутує думка, що якщо в Росії себе не зарекомендуєш, то на рідній землі співака не сприймуть. Що ви скажете з цього приводу?
– Я вже багато років на українській естраді, і ось лише рік маю популярність не лише в Росії, а й далеко за кордоном. Сьогодні важко пробитися, тому що за всі ефіри треба платити. Нам пощастило – мені, Ірині Білик, Олександрові Пономарьову, EL Кравчуку, – що ми стартували тоді, коли були зацікавлені в українській естраді.
– Наскільки дует Повалій – Басков допоміг вам інтегруватися у російську естраду?
– Це була бомба! Пісня "Отпусти меня" дуже сподобалася людям і в Росії, і в Україні. Перший ефір відбувся в Україні, а через місяць пісня пішла по Росії. На "Русском радио" з першого дня було замовлення на цю пісню. Тобто люди почали платити гроші, замовляти пісню, щоби привітати своїх коханих.
– Скажу більше, – втрутився чоловік та продюсер Таї Повалій Ігор Ліхута, – за рік ця пісня мала 180 тисяч ефірів на всіх радіостанціях Росії, а "Ты далеко" – 365 тисяч ефірів.
– Ми вже отримали "Золотой граммофон" за пісню "Отпусти меня", – продовжила Тая. – Другу статуетку "Золотой граммофон" за пісню "Ты далеко" ми отримаємо 25 листопада. "Отпусти меня" "народилася" на шашликах випадково, бо ми з Миколою Басковим шукали зовсім іншу пісню. А записували ми її вночі. Посиділи вдома, поїли шашликів, попили вина і поїхали на студію.
– Як ставляться до вас російські колеги?
– Добре. Вони мене давно знали. І коли я з’явилася вже там, мене зустріли, як рідну. Сказали: "Ну, нарешті!"
– Де ви зараз частіше виступаєте – на ураїнській чи російській сцені?
– Я не лише на російській сцені виступаю. Коли жила тільки в Україні, то виступала в Канаді, Америці, Аргентині, Бразилії, Англії. Зараз додалися Казахстан і Прибалтика. До речі, 20 жовтня ми з Миколою Басковим їдемо у тур Прибалтикою. А 16 березня наступного року їдемо у тур Америкою і Канадою. Це не означає, що коли я у Москві, то я скрізь.
– А московська квартира є?
– Так. А що, ви думаєте мені так приємно в готелях? Квартира – це все своє. Машини ми там не маємо, тому орендуємо авто. Мій чоловік Ігор постійно поряд зі мною. Я насолоджуюся. Микола Басков каже: "У тебе медовий місяць знову!". Ліхута мені готує сніданок і робить каву, доки я готуюся до виступу.
– Як часто ви буваєте у Москві?
– Дуже часто, тому що всі вильоти до інших країн – через Москву. Якщо є якийсь час до літака або ранні вильоти і ми з України раніше виїжджаємо, то, звісно, ночуємо у Москві.