Тимчасово призупинено укладення контрактів на вирубування і продаж за межі області буковинського лісу-кругляка. Про це повідомив голова облдержадміністрації Володимир КУЛІШ на зустрічі з представниками деревообробної галузі 22 червня. За словами губернатора, лише 116 тисяч кубометрів необробленого лісу із вирублених 650 іде на переробку. – Вражають потоки машин, які вивозять ліс за межі області, – сказав В. Куліш. – А деякі місцеві деревообробні підприємства простоюють. Натомість румунські колеги у нас "під носом" налагоджують виробництво деревообробних матеріалів. Тому нам необхідно розробити нову концепцію розвитку деревообробної галузі області.
Що заважає підприємствам працювати ефективно, розповіли їхні керівники.
Володимир ОХРІМЧУК,
директор ТОВ ВКФ "Чернівецький деревообробний комбінат":
Великою проблемою для нас, деревообробників, є те, що з області вивозиться майже вся якісна деревина, пиломатеріали, хвоя. На папері наче є, а насправді – немає”.
Ігор МІНЯЙЛО,
директор АТЗТ "Імпульс":
Кожне місцеве підприємство деревообробної галузі працює згідно зі своїми потребами. Саме замовляє, завозить сировину, виробляє продукцію, а потім шукає, куди б її продати. Тобто кожен із нас "вариться у власному соку". Нам не вистачає інформаційного менеджменту, який би досліджував і узагальнював, що відбувається на ринку, які його потреби. Для наших деревообробних підприємств було би корисно об’єднатися у своєрідну корпорацію. Наприклад, одне підприємство виготовляє стільці, складові шкільних парт, інше – шафи, столи, третє – ліжка. Спільними зусиллями ми могли би пропонувати споживачу вже готовий продукт, наприклад, укомплектований клас або меблі для лікарні”.
Василь ФЛЕКЕВЧУК,
голова правління ВАТ "Чернівецька меблева фабрика":
До 2005 року, коли змінили курс долара стосовно гривні, наше підприємство було прибутковим. Ми здебільшого працювали на експорт. А коли економічна політика уряду стала орієнтована більше на імпорт (а нині саме так), то ми, експортери, це болісно відчуваємо. Не менш важливою проблемою є кадри. Нинішня система соціального забезпечення безробітних змушує багатьох хитрувати. Наприклад, пропрацюють три місяці на підприємстві, а потім йдуть у центр зайнятості, отримують 500 гривень і наче знову шукають роботу. Таким чином протягом останніх місяців у нас звільнилося 15 осіб”.
Ігор КОПЧЕНКОВ,
директор СП "Метаче":
Наше підприємство працює з іноземцями 14 років. Виробництво зростає. За минулий рік обсяг виробництва сягнув 1,5 мільйона євро. Нині налагодили виробництво елементів щитового паркету на фанерній основі. Завдяки цьому паркет гнучкий, не стискається ні за шириною, ні за довжиною. Встановили нове обладнання на 300 тисяч євро – лінію з лакування паркету. Але за податковим законодавством ми повинні сплатити ПДВ на інвестоване технологічне обладнання. Прибутків з обладнання ще немає, а податок вже треба платити”.
Підприємці говорили й про те, що їм доводиться переробляти переважно низькосортну сировину, бо краща вивозиться за межі області. Також потрібно налагодити роботу місцевого заводу з виробництва ДСП, бо возять їх здалеку. Для місцевого виробника ціни на сировину повинні бути дещо нижчими, ніж для інших покупців.
Губернатор пообіцяв підприємцям інвестиційну підтримку. Він погодився, що для буковинських виробників потрібно запровадити квоти на придбання сировини, бо місцевий товаровиробник – це пріоритет. А пропозиція щодо корпоративної співпраці – слушна.
