Працівники Чернівецького меблевого комбінату, як колишні, так і нинішні, 15 червня вимагали від керівництва комбінату виплатити гроші за їхні частки – як співвласникам підприємства. "Ми хочемо запитати у директора, коли нам виплатять гроші за наші частки, адже ми – співвласники цього підприємства і хочемо вийти із співвласництва", – говорили люди перед зустріччю з керівництвом підприємства.
– Я майже п’ять років добиваюся своїх грошей, – розповідає Марія ЦУРКАН, колишня працівниця комбінату, нині – пенсіонерка. – Їздила до Києва, розмовляла з юристами, але нічого втішного вони мені не сказали. Мовляв, такі закони. Кажуть, якщо гроші за частки мені виплатять, тоді треба давати й усім іншим співвласникам. А грошей немає. Я розумію – були не найкращі часи у підприємства. А що нині заважає? Вся моя сім’я працювала на комбінаті – я, чоловік, діти. Двоє синів померли, залишилися внуки. А життя дуже подорожчало – газ, світло, комунальні послуги, продукти. Нам дуже потрібні гроші. Я боюся, що вартість цих часток ще більше знеціниться, тому поспішаю. Таких, як я – колишніх та нинішніх працівників – багато. Ми всі хочемо знати, яка доля наших грошей.
Петро ЛУЦІВ, директор ВКФ "Чернівецький меблевий комбінат" пояснив людям, що, доки триває процес санації, співвласникам, які бажають вийти із співвласності, немає змоги виплатити вартість їхніх часток.
– На засіданні кредиторів, яке відбулося днями, наш інвестор оголосив, що зобов’язується до кінця місяця погасити боргові зобов’язання перед державою, кредиторами. Згідно із законодавством, підприємство повинно насамперед розплатитися з боргами перед державою, а вже потім – розрахуватися із співвласниками, які написали заяву про вихід із співвласності. Тільки-но комбінат буде виведено із санації, ми зможемо це вирішити. На сьогодні залишилося погасити ще один мільйон гривень боргу з п’яти мільйонів, які підприємство мало колись. Раніше, щоби розрахуватися з частиною боргу, підприємство вимушено продало декілька приміщень, які не були задіяні у виробництві.
Я розумію людей, адже 1993 року, коли підприємство приватизовували, частка коштувала понад 300 гривень. Сьогодні вона здешевіла до 184 гривень. Але ж протягом 13 років обладнання, технологія виробництва морально застаріли. Наразі, доки триває процес санації – оздоровлення підприємства, ми не маємо змоги розплатитися зі співвласниками, сказав П. Луців.
На зустрічі було вирішено зібрати збори за участю колективу підприємства, його керівників та інвесторів, відразу по тому, як підприємство буде виведене з процесу санації. Буде складено бізнес-план подальшого розвитку підприємства зі зміною та оновленням технології виробництва, його енергоємності. А ті співвласники, які хочуть вийти із співвласності, отримають кошти за свої частки.
