Убивцю чернівчанина, який переховувався від правосуддя п’ять років, суд засудив до 15 років позбавлення волі.У жовтні 2000 року в одній з квартир на вулиці М. Тореза у Чернівцях було виявлено труп чоловіка з тяжкими травмами голови. Оперативники, які прибули на місце події, відразу зрозуміли, що покійний помер насильницькою смертю. Зрештою, знайшли й знаряддя вбивства – шестикілограмову гантелю. А далі розпочалося розслідування, яке отримало своє логічне завершення лише недавно.
– Співробітники карного розшуку встановили, що напередодні загиблий грав у карти у барі "Байда", який розташовувався на території залізничного вокзалу, – розповідає начальник відділу прокуратури області Петро Єжелєв. – А невдовзі знайшлися і свідки, які допомогли відновити в деталях події того дня.
Посварилися через 100 доларів
Отже, пізно ввечері тут зібралися любителі пограти в карти, серед яких були й таксисти: цим вони займалися постійно. А грали на гроші. Був у компанії і 42-річний Василь С., родом із Заставнівського району. Раніше він мешкав у Кам’янець-Подільському, але пізніше перебрався до Чернівців. Тут він винаймав квартиру, а на прожиття заробляв на ринку, торгуючи електротоварами. Мав Василь С. і власну автомашину "Нива". Як розповість пізніше на суді брат покійного, Василь з дитинства займався важкою атлетикою, не зловживав алкоголем, був щирим і компанійським . Це підтвердили й інші свідки, які його знали. Граючи в карти, він заприятелював зі своїм земляком Іваном Шологоном, 1966 року народження, теж картярем. Цей майже двометрового зросту чолов’яга вже встиг відсидіти дев’ять років на зоні – під час суперечки зарубав сокирою товариша. Обидва приятелі грали в карти разом, досить часто вигравали, а виручкою ділилися.
За словами свідків, Василь спочатку виграв 100 доларів, які заховав у нагрудну кишеню. Шологон же стояв у нього за спиною і весь час підказував, як грати, що обурювало приятеля. Крім цього, Іван вимагав у Василя 100 гривень: мовляв, дай мені ці гроші, і я піду. С. навідріз відмовився їх давати. А невдовзі Василь програвся й поліз у кишеню, щоби покласти на стіл 100 доларів. Однак гроші кудись щезли. Розгнівавшись, Василь заявив, що обшукуватиме всіх присутніх. І почне із "Зірвиголови" – прізвисько Шологона. Останній же на це нібито відповів російською мовою:
– А ты в кругу большой семьи клювом не щелкай!
А ще заявив, що він злодій у законі, і якщо ніхто не бачив, як він витягнув гроші з кишені, то вони, мовляв, мусять бути його. Присутні, звісно, обурилися й зробили Шологону докір – ми ж тебе пригощали! Зрештою, той здався і віддав гроші. Після закінчення гри, а це було вже приблизно о восьмій ранку, Іван з Василем і знайомим таксистом вийшли на вулицю Головну. Тут "Зірвиголова" знову почав вимагати у С. гроші і потягнувся рукою до того в кишеню, але отримав ляпаса. Таксист намагався їх примирити, але чоловіки заявили, що свої стосунки з’ясують без сторонньої допомоги. А невдовзі сіли в таксі й кудись поїхали.
Свою вину підсудний визнав лише частково
Пізніше з’ясується , що вони навідалися на квартиру до своєї знайомої, де їх не прийняли, але жінка зауважила, що Василь С. ледве тримався на ногах, а його приятель почувався добре. Інший свідок повідомив оперативників, що до нього заходив Шологон і заявив, що вбив "Дротіка" ( прізвисько Василя С.), "розтрощив йому голову, аж мозок вилетів на шафу, і тепер подаюсь в бєга".
Убивця і справді зник. Розшуки затягнулися аж на п’ять років. Злочинець, очевидно, сподівався, що про нього вже забули. І ось він зважився приїхати на Буковину, не відаючи, що інформацію про це працівники карного розшуку вже отримали. Затримали його в одному із сіл Заставнівського району. Під час слідства Шологон заявив, що того дня вони з покійним виграли 200 доларів, але Василь не захотів віддати йому половину. Коли їхали в таксі, зупинилися біля магазину, в якому С. купив горілку й закуску. Випивали на березі Пруту, де й помирилися, причому, Василь нібито віддав йому 100 доларів. Потім покійний запропонував піти переночувати до нього. А вдома, коли лягали спати, за словами підсудного, Василь почав ображати його, а потім із гантелею накинувся на нього. Під час боротьби він, Шологон, перехопив ініціативу і, захищаючись, вдарив супротивника в голову. Згідно з висновками судмедекспертизи, аж чотири рази, і кожен удар був смертельним.
На суді "Зірвиголова" свою вину у вбивстві визнав частково, заявивши, що наміру вбивати Василя С. не мав. Дослідивши всі обставини справи, суд засудив Івана Шологона до 15 років позбавлення волі.
