Людмила ПАНОВА,
в.о. начальника Головного управління економіки ОДА:
– Надія на досить швидке проходження у парламенті цього документа дуже слабка. Якщо ж спеціальну економічну зону все ж буде створено, це дасть дуже багато. Власники підприємств отримають податкові пільги і зможуть більше платити своїм працівникам, прийде більш кваліфікована робоча сила, і у людей з’явиться вибір у працевлаштуванні. Це дуже важливо для області, де колись штучно створювалися великі підприємства, які зараз простоюють, а люди виїжджають за кордон і йдуть на дуже великі ризики заради заробітку.
Ми у свою чергу запропонували іншу програму, щоб за областю закріпити режим пріоритетності – програму транскордонного співробітництва "Єврорегіон "Верхній Прут". Вона має більше шансів бути прийнятою і профінансованою. Є надія, що на цю програму наступного року області виділять майже 20 мільйонів гривень субвенції. За ці гроші планується, по-перше, облаштувати дороги, по-друге, упорядкувати цивілізовані переходи через кордон. Зараз цього немає, тому й існують проблеми з просуванням товарів, послуг, капіталів, робочої сили.

Валерій ЄВДОКИМЕНКО,
доктор економічних наук, професор, перший проректор Буковинського університету, академік АН України:
– Інститут створення спеціальних зон, територій пріоритетного розвитку позитивно зарекомендував себе в усьому світі, там, де є законослухняність. Але останнім часом країни ЄС та інші розвинуті держави скептично ставляться до подібних зон. Адже пільги завжди надаються за рахунок когось.
У нашому регіоні створити вільну економічну зону було би доречно у тому разі, якщо зміст пропозиції Віктора Короля стосується пільг для новостворених підприємств.
До того ж вільна економічна зона повинна бути точковою. Можливо, пільги варто запровадити у віддалених районах – Путилі, Сторожинці, Глибокій, Вижниці. Перспективні напрямки – відпочинковий, лікувально-оздоровчий (скажімо, у Брусниці є передумови для будівництва великих рекреаційних комплексів, як у Трускавці), поглиблена переробка природних продуктів (ягід, грибів тощо), виробництво унікальних екологічно чистих продуктів (скажімо, засобів для лікування імпотенції тощо). Для інвесторів потрібно створити низку умов. Скажімо, ліцензія на користування природними ресурсами повинна надаватися як мінімум на 49 років. Загалом же більш радикальний шлях, ніж створення вільної економічної зони, для розв’язання проблем нашої області запропонувати важко.

Володимир ПУЛИНЕЦЬ,
заступник директора департаменту економіки міськради:
– Для нас створення вільної економічної зони було би дуже вигідним. Але в масштабах України, якщо законопроект буде прийнято, на нас дивитимуться косо. Тому це не дуже реально. У Чернівцях потрібна підтримка для підприємств трьох напрямків. У першу чергу – для легкої промисловості. Подібний експеримент ми колись починали, і він давав добрі результати. Крім пільг для підприємств легкої промисловості, потрібно ще жорстко поставити питання контрабанди, щоби китайський виробник не зміг остаточно задушити нашого. По-друге, пільги можна надати деревообробним підприємствам. Третій напрям – під час запровадження вільної економічної зони варто було би спробувати відновити високотехнологічні підприємства, знайти для них інвестора.
Єдине застереження – потрібен контроль, щоб із запровадженням спеціальної економічної зони в наш регіон не прийшли постачальники цигарок чи іншої підакцизної продукції і просто не качали гроші.

ДОВІДКА
За прогнозами, введення вільної економічної зони дозволить залучити в економіку області 100 млн євро інвестицій. Наразі за весь час інвестиційної активності інвестори вклали в регіон 26 млн доларів. На одного буковинця припадає 29 доларів інвестицій (один з найменших показників в Україні).
Згідно із законопроектом, на податкові пільги можуть розраховувати підприємства, зареєстровані як платники податків на території області. Їх інвестиційні проекти повинні бути не менші:

- 0,1 млн євро – у сферу охорони здоров’я і соціальної допомоги;
- 0,5 млн євро – у сільське господарство, рибну, харчову і легку промисловість;
- 0,7 млн євро – у збереження історичного і природного надбання;
- 1,0 млн євро – у лісове господарство, виробництво меблів.

0 2 202