Вихованець Дениса Тищука посів 11–е місце, поступившись переможцю Тьєррі Гьоргью (Франція) 46 сек., а бронзовому призеру Мартіну Йоханссону (Швеція) –23 сек. Щоправда, до фіналу в спринті Юрій готувався… в ліжку, оскільки за три дні до цього він отримав тепловий удар у фіналі на довгій дистанції. Через те, що наш земляк виграв кваліфікацію в спринті та був другим у кваліфікаційному забігу на класичній дистанції, можна було очікувати від нього медального виступу в кожній із цих дисциплін. Тим більше, що кращий орієнтувальник пострадянського простору свого часу здобував світові медалі різного гатунку на всіх дистанціях – від спринтерської до довгої.
– Чемпіонат для мене почався чудово, – зазначив в інтерв’ю "МБ" Юрій ОМЕЛЬЧЕНКО. – Після кваліфікації думав: "Ну, хлопці, тримайтеся!" І погода супер була – +36° С. Якраз незручна для традиційних фаворитів скандинавів. Але в день фіналу на довгій дистанції спека стала критичною і для мене – +40°С. Після другого контрольного пункту мене "повело". Я завжди любив зорю, але це було надто (сміється – авт.). Отримав тепловий удар і змушений був два дні з трьох, які залишалися до фіналу в спринті, пролежати в ліжку. Дуже шкода. Дистанція мені підходила. Та й брехня правлячої партії по всіх каналах і газетах мене розлютила не на жарт (сміється – авт.). Дуже хотів потішити земляків призовим місцем. Але, зрештою, рідні стіни мені не допомогли…
– Чоловіча естафета завершилася сенсаційною перемогою росіян. Чи могли теоретично на їхньому місці бути українці?
– У спорті все можливо. Але оскільки після отриманого теплового удару про мою участь в естафеті навіть не йшлося вже, не буду займатися "розмахуванням кулаками після бою". Хоча й 8–е місце нашої збірної в естафеті – теж непоганий результат.
На довгій дистанції, яку через проблеми зі здоров’ям не зміг завершити Омельченко, високий п’ятий результат показав закарпатець В’ячеслав Мухідінов, який має набагато скромніші досягнення, ніж Юрій.
