У свої 12 років Настя Угринчук встигла багато досягти. Міні-міс Слов’янка-2004, володарка першої премії вокально-хореографічного конкурсу "Крок до зірок", ведуча телепрограми "Подружки", а цього року ще й "Краща ведуча дитячої телепередачі". Настя майже постійно усміхається – і не лише для фото– та відеокамер, говорить дзвінко і голосно, поводиться впевнено та розкуто – справжня ведуча! "МБ" розпитав у дівчинки, як їй вдалося стільки досягти у такому юному віці.
– Настю, як розпочалася твоя зіркова кар’єра?
– Пам’ятаю, до нас у гості завітав дует "Писанка". Оксана Василівна запитала, ким я хочу стати, а я відповіла, що артисткою. Вона сказала, що я обов’язково стану народною артисткою України. Потім мені запропонували взяти участь у конкурсі "Міні-міс Буковини", я перемогла. А тоді перемогла на конкурсі "Міні-міс слов’янка". Далі ще було багато конкурсів. Я не завжди ставала першою, іноді мені діставалися і другі, і треті місця.
– Що потрібно, щоби стати кращою ведучою?
– Потрібно дуже старатися, обов’язково дослухатися до порад батьків. Мама радить мені щодня працювати над собою, робити вправи для гарної дикції. Наприклад, вона сказала: щоби говорити низьким голосом, потрібно опускати голову, якщо високим – навпаки, підіймати догори. Треба рівно стояти, правильно тримати поставу, набирати повітря в живіт, а не в груди. Не потрібно сильно розмахувати руками під час розмови, бо звук тоді буде нечітким. Обов’язково потрібно посміхатися, коли говориш, – тоді звук кращий. Загалом ведучою бути неважко. Головне – перед камерою почуватися як удома. Чим вільніше почуваєшся, тим краще все виходить.
– А якщо тобі сумно, наприклад, двійку в школі отримала, а тут потрібно посміхатися…
– Я ніколи не отримую двійок, тому не знаю, як це. Взагалі ніколи нічого не роблю через силу. Ну, а якщо таки дуже треба, то просто піднімаю собі настрій: дивлюся смішні серіали, читаю смішні книги, йду до друзів, вони мене веселять, розповідають анекдоти. Загалом я майже завжди посміхаюся, мені постійно весело і розсмішити мене може будь-що.
А що потрібно, щоби стати моделлю?
– Дорослій моделі треба мати гарну фігуру, стежити за собою. А щодо маленьких моделей, то я помітила, що на таких конкурсах як "Міні-міс світу" та "Міні-міс слов’янка" обирають за талантом, а не за зовнішністю. Оцінюють за такими параметрами: 50 відсотків таланту, 20 відсотків – як ти розмовляєш, 20 – костюми і лише 10 – зовнішність.
– На "Міні-міс Україна" ти зустрілася з ведучою Машею Єфросиніною. Яке враження вона справила на тебе?
– За сценою вона сумна, не витрачає енергії. А виходить на сцену – і ціла площа просто зривається від оплесків та вигуків. У ній є щось таке … навіть не знаю … енергетичне. Після конкурсу ми підійшли до неї і сфотографувалися. Я з нею привіталася українською і вона відразу перейшла на українську. Маша Єфросиніна мені дуже подобається як ведуча. Хотіла би бути такою, як вона.
– Як ти дбаєш про свій зовнішній вигляд?
– Не дотримуюся дієт. Завжди багато їм і намагаюся їсти ще більше, щоби не бути дуже худою, бо це негарно. Коли виступаю перед камерою, користуюся рум’янами – так бабуся радить, щоби не бути блідою. А ще підфарбовую очі та вії. Зачіску зробила у салоні, бо вчора (12 червня) у мене був день народження.
– Маєш шанувальників?
– Ні. Ще не той вік. Деякі хлопці мене тягають за коси, але я не звертаю на них уваги. А якщо хтось із них пише sms, я відповідаю, що не маю часу на дурниці.
– Ким мрієш стати?
– Насамперед хочу стати доброю людиною, а потім уже побачимо. Якщо зможу, стану співачкою. Але найбільше хочу бути журналісткою на телебаченні. А може, як Ольга Горбачова, буду мати дві професії: працюватиму ведучою і співатиму.
Галина Марків
