%0%Останні дослідження роботи мозку засвідчують, що по-справжньому закохані втрачають здатність критикувати своїх партнерів, тобто не можуть бачити їх недоліки, що підтверджує популярну приказку про те, що "любов сліпа".
Принаймі, так відбувається у випадках романтичного і материнського кохання.Як з’ясувала нейробіолог Мара Дірсен з барселонського Центру геномної регуляції, при цих видах кохання активізуються одні й ті самі ділянки мозку. Найцікавіша деталь у тому, що обидва види кохання вимикають функції мозку, що відповідають за соціальні судження і оцінку людей.
Таким чином, притуплюється здатність критикувати коханих, що властиво як людям, так і тваринам. "Коли ми закохуємося, втрачаємо здатність критикувати свого партнера, тому можна певною мірою стверджувати, що любов сліпа", – відзначає Дірсен.
На її думку, кохання – щось більш просте, ніж ми собі уявляємо: "Хімічна залежність між двома людьми". Дослідниця каже, що у разі справжньої закоханості є ряд спільних обставин, таких, як сексуальний голод, афект або тривала прив’язаність.
Ці почуття призводять до цілого комплексу хімічних реакцій, внаслідок яких виробляються такі речовини як допамін, що відповідає за привабливість, або серотонін, що викликає нав’язливі думки.