Серед місцевих прихильників автомобільного спорту немає, мабуть, людини, яка би не знала Ірину Сікорську. Єдина в області жінка-автогонщиця, кандидат у майстри спорту, неодноразова переможниця авторалі цілими днями просиджує у гаражі, ремонтуючи автомобілі і готуючи свою "дев’ятку" до нових перегонів. Іринині друзі вже звикли до її незвичного, як для жінки, захоплення, а сім’я щоразу перед змаганнями ходить до церкви молитися за неї. Коли Іру запитують, що їй подарувати на день народження, вона просить генератор або ще якесь залізяччя до машини. А коли перепитують: "А що ж потрібно особисто тобі?", – вона відповідає: "Та це ж мені!" І мало хто розуміє, що для Іри її "дев’ятка" – жива істота із залізною душею, яка неодноразово рятувала свою господиню від поразок та нещасних випадків.
– Часто буває так, – розповідає Ірина, – що залишається
кілька метрів до фінішу, а я відчуваю, що машина "вмирає". Прошу її протриматися ще трохи, і, уявляєте, вона таки слухається мене, приїжджає першою, і вже аж тоді ламається.
Іра зізнається, що не пам’ятає, чим бавилася у дитинстві – ляльками чи машинками, але пригадує, що за своє життя захоплювалася чи не всіма видами спорту – боксом, карате, дзюдо, тенісом, боротьбою, стрільбою з лука. Ходила й на танці, але недовго – не сподобалося. Її найкращими друзями завжди були хлопці, бо пліткувати та балакати про моду з дівчатами Ірі було нудно. Автомобільним спортом захопилася у 25 років, коли прийшла до МСК "Буковина" вчитися їздити на мотоциклі. Проте їй відмовили, сказали, що запізно. Деякий час вона працювала суддею на змаганнях з мотокросу. Згодом почала брати участь в автокросах, їздила на "запорожцях", доки 2000 року їй не подарували кузов від "дев’ятки". На жаль, зітхає Іра, в Україні автомобільний спорт не розвинений серед жінок – ним займається, крім неї, лише одна дівчина з Харкова. Тому, якби їй не допомагали спонсори, було би дуже сутужно. А цей спорт – зовсім не з дешевих.
– У мене інколи таке відчуття, що ми живемо у кредит, – каже спортсменка. – Це все дуже дорого. Хоча ми і займаємо призові
місця, у нас машини абсолютно не готові до конкурентної боротьби. Моя машина коштує в межах 10 тисяч доларів. А в інших спортсменів нашого класу – 40-60 тисяч доларів. Тільки добрий двигун
коштує приблизно 10 "штук". Минулого року я змінила вісім двигунів. Коробку передач можна придбати за 1500 доларів, а один балон гуми обходиться у 130 євро.
Щоби хоч трохи покрити такі видатки, Іра цілими днями працює у гаражі, ремонтуючи чужі машини та свій автомобіль, який щоразу доводиться лагодити після гонок. Адже під час командних змагань ніхто з чоловіків-автогонщиків не звертає уваги на те, що його суперниця – жінка, і нещадно "луплять" Ірин автомобіль. А дехто це робить з подвоєними зусиллями, бо дуже не хоче, щоби його обійшла жінка. До речі, основне, що може розлютити Іру, – це нешанобливе ставлення до її машини. За кермо своєї "дев’ятки" вона допускає лише механіка та маленьких дітей (погратися, звісно).
Відпочиває спортсменка в неділю – "сімейний" день, який Іра намагається провести із сином – студентом медичного коледжу, музикантом. Коли випадає вільний час, вирушає до "Сонячної долини" у Боянах їздити верхи на конях або на риболовлю – дуже любить воду.
– Вода для мене – це життєва енергія, – пояснює Іра. – Щодня вранці і ввечері приймаю холодний душ. Якщо маю час, можу лежати у ванні годинами. Обожнюю плавати. Нещодавно пірнала з аквалангом, відчуття просто не передати!
Іра розповідає, що не любить спідниць та інших "жіночих штучок", а її улюблений "прикид" – спортивний одяг, кепка і кросівки.
– Нещодавно у брата було весілля, – каже Іра, – то я вже мусила одягнути вечірню сукню і зробити манікюр. Проте увесь вечір почувалася не в своїй тарілці. Манікюр я роблю вкрай рідко, лише на якісь урочистості, бо не вистачає часу, та й який сенс, коли в мене весь день руки у мазуті.
Іра зовсім не відвідує перукарень та салонів краси. Руде волосся до плечей їй підстригає мама. А на макіяж Іра витрачає максимум дві хвилини.
З розповіді може видатися, що Ірина Сікорська – такий собі хлопець у спідниці з чоловічими манерами, якому байдуже до своєї зовнішності, проте це зовсім не так. Автогонщиця Ірина Сікорська у душі завжди залишається справжньою
жінкою. Вона дуже добра, м’яка і надзвичайно сентиментальна – аж занадто, як сама зізнається. Чудово готує будь-яку страву на будь-який смак. Коли ми завітали до її "боксу" (гаража), Іра саме готувалася до третього етапу Кубка України з гірського авторалі. І хоча позаду були дві безсонні ночі, а наступного дня – змагання, Ірине вродливе обличчя світилося енергією та щастям від того, що вона займається улюбленою справою – автоспортом.
9-10-2007, 12:18
0
1 764