Усі чаї (і зелені, й чорні, й білі) походять від китайського чайного куща та його гібридів. При цьому сортів готового продукту дуже багато. На це впливає клімат, грунт, висота чайної плантації над рівнем моря, час збирання, спосіб обробки і зберігання зібраного листя.
Так званий білий чай є результатом дуже тендітного збирання. Молоді, щойно розкриті листочки, вкриті легким білим пушком, можна збирати упродовж усього кількох годин, два дні на рік: на початку квітня й на початку вересня. Займаються цим збирачі, яким заборонено вживати в їжу цибулю, часник та прянощі – щоби запах, який залишається на руках, не зіпсував аромат паростків.
Білий чай відрізняється від інших тим, що не проходить жодної переробки. Листки просто висушуються на спеціальних решітках і упаковуються. Він не піддається ні скручуванню, ні спеціальному сушінню, ні ферментації.
Колір його настою змінюється від найніжніших відтінків жовтого до світло-цегляного. Для заварювання білого чаю потрібно класти удвічі-утричі більше, ніж чорного чи зеленого: від 4,5 до 10 грамів на чашку. Час настоювання довгий – від 7 до 15 хвилин, залежно від сорту білого чаю. Температура води не повинна перевищувати 70-85 градусів. Чим вища якість білого чаю, тим "м’якшим" повинен бути окріп.
У Китаї за білим чаєм ще на початку нашої ери закріпилася слава еліксиру безсмертя. З усіх сортів чаю білий – найбільш корисний, адже у ньому збережено максимальну кількість вітамінів та цінних речовин, котрими багатий чайний лист. Він має антиракові властивості, дуже багатий вітамінами, особливо С і В1, сприяє травленню, зміцнює імунну та серцево-судинну системи. Окрім того, він зміцнює стінки судин, тому дуже корисний для людей, які страждають від проблем кровообігу в ногах. За захистом від вільних радикалів йому теж немає рівних: він удвічі вищий, ніж у зеленого чаю.
