Чернівецький римо-католицький костел Вознесіння Святого Хреста було збудовано з волі цісаря Йосифа ІІ. Попри фінансову підтримку самого монарха будівництво затягнулося майже на 30 років. Спорудження костелу постійно супроводжували якісь нещастя: його будували військові з неякісної місцевої цегли. Двічі обвалювалася вежа костелу, а також її руйнувала пожежа. Коштом міщан 1818 року на вежі костелу було встановлено годинник. Доти у місті не було вежового годинника, а час чернівчанам сповіщав підвішений біля гауптвахти дзвін, на якому солдат відбивав години за допомогою молотка. Після пожежі у храмі на пожертви придбали новий годинник, який встановили 1907 року. На ньому можна побачити дату виготовлення – 1906 рік – і назву фірми. А на боковій стіні храму встановлено ще один годинник – сонячний, який вже два століття поспіль показує лише місцевий чернівецький час.
З ІСТОРІЇ
– Коли до Чернівців 1786 року приїхав австрійський цісар Йосиф, він наказав збудувати тут римо-католицький костел, який мав стати "першим кам’яним храмом чернівецького середмістя", – пояснює доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ Олександр МАСАН. – Під час перебування у місті цісаря було одразу визначене місце під будівництво нового храму – "на майдані, де зараз аптека", тобто на місці першої у Чернівцях аптеки.
Споруджували храм за готовими кресленнями одного з католицьких костелів, збудованих у Франкфурті-на-Майні. Але наш костел зробили спрощеним. Військовим, які здійснювали будівництво, не вистачало досвіду. Будівництво костелу Вознесіння Святого Хреста уповільнили Наполеонівські війни, в яких Австрія брала участь. Після 1866 року костел знову почали розбудовувати. У костелі, спорудженому для римо-католицької громади, проводили Богослужіння і греко-католики, і вірмено-католики.
У наші дні Богослужіння в костелі Вознесіння відбуваються аж трьома мовами: польською, німецькою та українською. Це рідкісне явище для Європи. Поєднання різних мов називають "феноменом багатокультурності".
Перші лампи засяяли на хрестах храму на Руській
Ідеальний міський пейзаж – куточок вулиці Руської на її початку – було відведено для будівництва першої у Чернівцях греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Святиня розташована на місці давньої церкви Тадея, названої на честь свого мецената. Українець Тадей Туркул був багатою людиною. Перед смертю він заповів кошти на зведення греко-католицького храму. На хрестах храму стараннями громадського діяча та власника електровні Антона Завади вперше у Чернівцях засяяли електро лампи. Також біля церкви 1937 року проїхали перші міські тролейбуси.З ІСТОРІЇ
– Церкву справді було збудовано завдяки доброчинній пожертві, – підтверджує доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ Олександр МАСАН. – Заповіт Тадея Туркула було укладено 1813 року в Глибокій. Все своє майно, в тому числі й чернівецьку корчму, він заповів греко-католицькій громаді. Перший храм Успіння було споруджено ще у 1820-х роках. В австрійський час церква мала народну назву Руської, тобто української. Проповідь у храмі виголошувалася також українською мовою. Від Руської церкви отримала свою назву й вулиця – Руська. Храм простояв сто років, а в 1930-1936 роках його перебудували у стилі бароко.
