Емо, готи, панки… Яких лише культурних напрямків немає сьогодні серед молоді. А останнім часом трапляється і змішання цих стилів. Наприклад, емо-панки. Що це за напрям і чим він відрізняється від інших? Про це нам розповіли юні емо-панки Таня Кулькова, Аня Гончарук та Поліна Демчук.На бровах, вухах
та язику – пірсинг
– Хто такі емо-панки і чим вони відрізняються від інших?
Поліна: – Емо дуже емоційні, творчі, схильні поплакати, у них часто поганий настрій, вони як діти (емокідс) – обожнюють іграшки, а коли їх хтось сильно образить – плачуть. Панки ж, навпаки, життєрадісні, енергійні, екстремальні, "безбашенні" та "підривні". А поєднання цих настроїв і є наша субкультура.
– Який одяг, аксесуари, зачіски ви носите?
Таня: –Ми носимо чорні вузькі штани ("обтягони"), кеди, байки різних кольорів, а від панків перейняли аксесуари з шипами – браслети, ремені. Коли нам сумно, ми одягаємося у рожеве, а коли весело – у чорне. А зачіски такі: "їжачок" на маківці і чілка набік, яка прикриває одне око. Така чілка символізує, що ми би хотіли закрити себе від злого і бачити світ лише гарним. На жаль, це важко зробити. А "їжачки" – це тенденція чернівецьких підлітків. У інших містах волосся часто фарбують у зелений або оранжевий колір. Я, наприклад, ще зробила собі рожеву чілку, за що батьки часто мене сварять. Зараз у мене нігті на одній руці намальовані чорним лаком, а на другій – червоним. Перед школою доведеться лак стерти.
Поліна: – Очі підмальовуємо чорним олівцем, робимо пірсинг у вухах, бровах, язику. Сумка обов’язково має бути перекинута набік. Але взимку дуже важко підтримувати свій стиль, бо у кросівках у цей час не походиш, та й без шапки холодно. На жаль, у Чернівцях дуже мало магазинів, де продається відповідний одяг. Якщо і є, то там усе дороге.
Правило емо-панків – іти проти правил
– Як вас сприймають інші люди?
Поліна: – Іноді ми чуємо на свою адресу образливі слова, а перехожі, особливо літні люди, здивовано на нас дивляться. Щодо батьків, то спочатку вони сварили нас за стрижку, колір волосся, а зараз звикли. Вони просто бояться, що ми будемо займатися поганими справами – курити, пити. Але ми – проти цього, бо вважаємо, що є інші способи самовираження. Іноді вчителі кажуть, що ми ходимо до школи у неналежному вигляді. Але ж ми носимо шкільну форму, непогано вчимося, майже не прогулюємо уроки. Ми дуже відрізняємося від американських емо-панків, які переважно не ходять до школи і займаються невідомо чим.
– Які принципи в емо-панків?
Аня: – Йти проти правил. Звісно, порушувати закони не потрібно, але все ж хочемо продемонструвати батькам, що ми – особистості з власним світоглядом та уподобаннями. Також дуже любимо спілкуватися. Сприймаємо усіх, незалежно від стилю одягу. Проте щиро раді однодумцям. Багато часу проводимо на "Тралці". Там багато таких, як ми. Також виражаємо себе у піснях, які самі пишемо. Мріємо створити власний гурт. А ще слухаємо музику в стилі рок, панк-рок. Із чернівецьких гуртів нам подобаються "Серцевий напад", "Ірвін" (шкода, що він розпався), "Мама, де я", із зарубіжних – "AFI", "The Used", "Finch", "Blink 182", "Sum 41", "Three days grace", "Fall out boy". Як справжні естремали, мріємо стрибнути з парашутом.
