13 ЖОВТНЯ 1813 РОКУ ВИЙШОВ ЦІСАРСЬКИЙ УКАЗ ПРО СТВОРЕННЯ БЛАГОДІЙНИХ ТОВАРИСТВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ СІМЕЙ, ЧИЇ ГОДУВАЛЬНИКИ БУЛИ МОБІЛІЗОВАНІ НА ВІЙНУ.
1825 року в Чернівцях на основі цього указу було засноване Стрілецьке товариство (Der Schuetzenverein in Czernowitz).
1817 РОКУ В ПОДОРОЖНІХ НОТАТКАХ АВСТРІЙСЬКИЙ ЦІСАР ФРАНЦ І НАПИСАВ ПРО ЦЕРКВУ СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ.
З його записів ми знаємо, що ця невеличка дерев’яна православна церква стояла у "провулку неподалік гімназії… з правого боку".
У церкві святої Параскеви тривалий час зберігалося Євангеліє 1723 року. Протоієрей Олег Полянко дослідив у архіві інвентарний перепис 1843 року. Виявилося, що у храмі також були старовинні Апостол, Літургіон, Псалтир.
У ДОКУМЕНТАХ 1816 РОКУ ВПЕРШЕ ЗГАДУЄТЬСЯ ВУЛИЦЯ РУСЬКА.
Її назва походить від самоназви місцевого українського населення - "руські люди", "руснаки". Вулиця проходила через ту частину міста, в якій мешкали переважно українці, і вела до українського передмістя Горечі. Цими ж обставинами пояснюється виникнення назви Руського кладовища.
СХІДНИЙ БІК ПЛОЩІ РИНОК НАЗИВАВСЯ "УЗВИШШЯМ ПАРДІНІ".
Тут знаходилася знаменита книгарня Пардіні, а також різні магазини.
НА СЬОГОДНІШНІЙ ПЛОЩІ ФІЛАРМОНІЇ БУЛА РОЗТАШОВАНА ТЕМНИЦЯ.
1819 року приміщення темниці переобладнали під міський шпиталь. Він знаходився у цьому приміщенні до 1833 року. Потім тут розташували відділення міської поліції.
У ТЕПЕРІШНЬОМУ КІНОТЕАТРІ ІМЕНІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ НА ПОЧАТКУ 1800-ИХ РОКІВ РОЗТАШОВУВАЛОСЯ ГЕНЕРАЛЬНЕ ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО БУКОВИНИ.
Тут організовували виїзди із Буковини у країни Європи й Америки. Тут же розміщувався салон модних капелюшків "У француженки".
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ ЄВРЕЯМ ЗАБОРОНИЛИ ПРИДБАННЯ БУДИНКІВ І ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК.
Чернівчани єврейської національності вважалися "терпимими" мешканцями міста. Вони були позбавлені виборчого права і не могли стати повноправними міщанами. Тому на початку ХІХ століття євреїв у Чернівцях стало менше. Повну рівність було запроваджено конституцією 1867 року.
СТРАТИ ЗЛОЧИНЦІВ БУЛИ ПУБЛІЧНИМИ.
Смертна кара виконувалася на шибениці, збудованій за кошти міста. На початку ХІХ століття видавалися спеціальні накази окружного управління про присутність на стратах старшин громади і "кількох дітей віком від 10 до 15 років, аби повсюдно рознести про такий злочин для застрашливого прикладу". Лише у 1870-ті роки виконання смертних вироків перенесли до тюремного двору.
ОДНИМ ІЗ ВИДІВ ПОКАРАНЬ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ ЗАЛИШАЛИСЯ ТІЛЕСНІ.
Палицями або канчуками карали повій та жебраків, а за повторні порушення встановлених правил - шинкарів.
БУДІВНИЦТВО "РУСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ПАРАФІЯЛЬНОЇ ЦЕРКВИ" РОЗПОЧАЛОСЯ 1820 РОКУ.
За однією з версій, завдяки церкві виникла й назва вулиці Руської. Серед найдавніших вулиць, яким нині повернуто історичні назви, були Вірменська, Турецька, Шкільна.
ПЕРШИЙ РЕЄСТР ГОРОДЯН СКЛАЛИ 1822 РОКУ.
Право міщанства набували лише ті, хто мав нерухомість на території Чернівців, а неімущим пропонувалося почесне громадянство. Пізніше звання почесного громадянина стали надавати лише за заслуги. Міщани мали право бути обраними у магістрат і навіть головою. За отримання права міщанства платилася певна сума у міський фонд і складалася присяга.
НА ПЛОЩІ РИНОК ПОЧАЛИ ВИКЛАДАТИ БРУКІВКУ 1825 РОКУ.
Остаточно бруківкою площу виклали аж до святкування 500-річчя першої письмової згадки про Чернівці 1908 року.
1827 РОКУ НА ПЛОЩІ РИНОК ВСТАНОВЛЕНО ПЕРШИЙ ПАМ’ЯТНИК.
Пам’ятник, відомий під назвою "Пієта" (Богородиця, яка оплакує Ісуса Христа), було виготовлено за кошти міщанина Лазаря Михайловича.
1830 РОКУ БУЛО ЗАКЛАДЕНО НАРОДНИЙ САД.
Це був перший громадський парк у місті, що виник на місці лісу на тодішній околиці. Нині він носить назву Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка.
ПЕРШУ ГРОМАДСЬКУ ЛАЗНЮ ВІДКРИЛИ НАВЕСНІ 1830 РОКУ.
Вона знаходилася в Народному саду і будувалася на добровільні внески.
З 1832 РОКУ НА ЧОЛІ МАГІСТРАТУ ЧЕРНІВЦІВ СТОЯВ БУРГОМІСТР.
Першим бургомістром було призначено Франца Лігоцького з Моравії. Він займав цю посаду аж до революції 1848-1849 років. Однак міське управління й далі мало досить обмежені повноваження.
КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІВЦІВ ПЕРЕВИЩИЛА 10 ТИСЯЧ 1832 РОКУ.
Офіційно перепис нарахував 9725 мешканців, однак частина населення, насамперед євреї, від перепису сховалася. Вважалося, що насправді чернівчан того року було вже приблизно 11 тисяч.
У 1932-1933 РОКАХ БУЛО СПОРУДЖЕНО ПЕРШЕ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОЇ ЛІКАРНІ.
Міський шпиталь споруджувався переважно на добровільні внески.
ЩОДЕННУ ВІДПРАВКУ ЛИСТІВ БУЛО ОРГАНІЗОВАНО 1834 РОКУ.
Пошту створили в Чернівцях раніше, але відправка кореспонденції здійснювалася лише двічі на тиждень.
ДЕРЕВ’ЯНИЙ МІСТ НА ПАЛЯХ ЧЕРЕЗ ПРУТ СПОРУДЖЕНО 1935 РОКУ.
До того через річку переправлялися поромом, а також понтонним мостом, який періодично зносила велика вода.
ЄПИСКОПОМ БУКОВИНСЬКИМ І ЧЕРНІВЕЦЬКИМ 1835 РОКУ СТАВ ЄВГЕН ГАКМАН.
Одна із найпопулярніших особистостей Буковини ХІХ століття, він обіймав посаду єпископа, пізніше митрополита Буковини і Далмації 38 років.
(Далі буде)
Використано дослідження Раймунда Фрідріха Кайндля, Олександра Масана,
Ігоря Чеховського.
