1) намір використання їх у господарській діяльності більше, ніж 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію;
2) вартість об’єкта основних фондів повинна перевищувати 1000 грн.
Таке використання повинно підтверджуватися документально. Таким підтвердженням можуть слугувати документи, що свідчать про введення в експлуатацію основного фонду.
Введення в експлуатацію основного фонду юридичною особою підтверджуватиметься документами бухгалтерського обліку й наказом керівника. У фізичних осіб-підприємців усе дещо по-іншому. Підприємець може (а не зобов’язаний) вести облік основних фондів та амортизувати їх.
Отже, використання автомобіля в підприємницькій діяльності – не тільки можливість зменшити валовий дохід на суму амортизації, але й додаткова можливість включити до складу валових витрат вартість ПММ, використаних під час здійснення підприємницької діяльності. У зв’язку з цим виникає природне запитання: чи потрібно з метою включення до валових витрат ПММ вести складний облік автомобіля як основного засобу й нараховувати амортизацію? У законодавстві для підприємців такої вимоги немає. На думку автора, для списання ПММ і віднесення їх до валових витрат включати автомобіль, що використовується в господарській діяльності підприємця, до складу основних фондів не потрібно, оскільки він уже є основним фондом.
І декілька слів про документи. Придбання ПММ, списання ПММ, експлуатацію автомобіля за той період, коли ці ПММ були використані (списані), необхідно підтверджувати документально. У цьому разі таким документом буде подорожній лист типової форми й платіжні документи на придбання ПММ. При цьому подорожній лист повинен бути оформлений так, аби можна було довести зв’язок зазнаних витрат із підприємницькою діяльністю.
Ірина ШОЛОХ,
газета "Частный предприниматель" №15, серпень 2007, www.chp.com.ua
