Фільм відкриває маловідому сторінку в історії – Норильське повстання в’язнів ГУЛАГу 1953 року. Доведені до відчаю нелюдськими умовами життя і праці люди, серед яких було близько 70% українців, повстали. Героїня оповіді у 16 років вступила до УПА, 1945 року її вагітну заарештували. Жінка народила дитину на бетонній підлозі у тюрмі. Потім Сибір, жіночий каторжанський табір Норильська. А далі було повстання 1953 року.
– Боже мій, якби мені хтось сказав, що я переживу такі перипетії, я би ніколи не повірила,що людина може бути сильнішою за такі тортури, – каже героїня фільму "Щаслива Настуня" 82-річна мешканка Кіцманя Анастасія ТАРНАВСЬКА-КІТ. – Але я щаслива! Аж не вірю, що живу. І навіть в Австралії побувала два рази. Там живе моя двоюрідна сестра. Внучка дуже хотіла побачити коалу, от я і поїхала.
– Я дуже радий, що я знайомий із Анастасією. 2001 року я отримав листа від Наталки Білової, доньки Анастасії, – каже режисер Михайло ТКАЧУК. – Вона писала про свою маму. Так, я вперше приїхав до Кіцманя. Вона так говорила, що я вирішив відразу знімати один епізод фільму за іншим. Я приїжджав сюди чотири рази і просто вислуховував її. Я вражений Анастасією: вона пройшла Норильськ і залишилася вірною собі. Вона завжди вчила мене: "Пане Михайле, будьте вірними собі, будьте вірними!"
"Щаслива Настуня" – це вже четвертий фільм про Норильське повстання. Перша моя робота – триптих "Загадка Норильського повстання". Загалом, у мене записано 150 годин свідчень очевидців тих подій. Триптих я знімав за власні кошти, а ось "Щасливу Настуню" – за державні, тому тривалість фільму обмежена. Хронометраж "Щасливої Настуні" – 33 хвилини 33 секунди.