Минулої неділі, 23 вересня, у гірське село Підзахаричі Путильського району з’їхалися гості не лише з усієї Буковини, а й навіть з далекого зарубіжжя – родина зі США щиро дивувалася побаченому. Американці мужньо спробували, щоправда, голосно ахнувши при цьому, міцного самогону місцевого виробництва, відомого під назвою "калганівка" та закусили українським салом. Самогон, за розповідями гуцулів, нібито сприяє чоловічій силі до любощів."Захарецький гарчик" – фольклорний гуцульський фестиваль-ярмарок зібрався вже всьоме. Готувалися до цього всі мешканці – від немовлят до найстаріших бабусь, котрі, одягнувши вишиванки, дружно прибули на празник. Усі фотографувалися на фоні величезного дерев’яного гарчика, який і дав назву фестивалю.
– Люди, котрі ризикнули першими зайнятися "зеленим" туризмом 2000 року, коли започаткували наш фестиваль, вже мають тверду фінансову опору і серйозно займаються цим видом бізнесу, – розповіла Фрозина ТОМ’ЮК, ініціатор та організатор усіх фестивалів "Захарецький гарчик", директор місцевої школи. – Скажімо, родина Євдокії Фалафівки надає відпочивальникам шість видів послуг, і до неї записуються заздалегідь за декілька місяців.
– На сьогодні сільським туризмом у районі вже займається 42 підприємці, – похвалився голова Путильської РДА Володимир ЛУКАНЮК. –Щодо Підзахаричів, то незабаром тут буде готель, який споруджуватиме чернівецький підприємець Лев Клейман. До кінця року сподіваємося завершити роботи з газифікації цього населеного пункту, на що буде витрачено понад 650 тисяч гривень. Можливо, Путильщина завдяки зеленому туризмові і справді стане центром Європи, який фактично розташований на межі сіл Селятин і Шепіт.
Директор художньої школи із Вижниці Володимир ВОРОНЧАК пропонував на фестивалі за 15-20 гривень справжні гуцульські гарчики, котрі вирізає власноручно зі смереки. "Спершу роблю заготовки, – ділиться досвідом майстер. – Колю сире дерево на тоненькі дощечки, а потім сушу їх. Це ціла технологія, яка не змінилася за сотні років і якої потрібно дотримуватися. Хоча багато грошей на цьому не заробиш – за місяць виходить мінімальна заробітна плата. Займаюся цим взимку або вечорами у вільний від роботи час".
А приватні фермерські господарства району пригощали своєю продукцією. За п’ять гривень
можна було посмакувати мамалигою із бринзою та гуслянкою, а за два – будзом із бджолиними сотами. Марія ГАВ’ЮК, заступник начальника районного управління агропромислового комплексу, розповіла, як можна за домашніх умов приготувати гуслянку: "Свіже коров’яче молоко кип’ятити до години – чим довше, тим вона буде густішою. Потім остудити його до 30 градусів, додати ложечку закваски і поставити на півднини в тепле місце. Готову гуслянку помістити в холодильник, щоби загусла".
Наступний фестиваль, як пообіцяла Фрозина Том’юк, відбудеться в горах, можливо, біля печери Довбуша.
