Майже 100 небезпечних зсувів, станом на перше січня цього року, є в області. Зсувні процеси активізуються навесні, коли грунт перезволожений, та після сильних дощів. Зараз на Буковині є 28 місць активних зсувів, з них 10 – у Чернівцях.
Боротися зі зсувом почали ще австрійці
– Половина нашої вулиці вже зникла. Тут від будинку №23 до будинку №33 взагалі хат немає. Більшість будинків понад річкою вже позносили, а людей повідселяли. Їм тоді ще пощастило отримати квартири. Тепер вулиця продовжує потроху сунутися. Чутки про відселення ширилися, але куди відселятися? У гуртожиток? Тут небезпечно, але хоч свій будинок є. Поїдемо звідси хіба тоді, коли з міліцією нас будуть відселяти, – розповідає Олександр, мешканець будинку №40 на вулиці Орловській в Чернівцях. Його будинок, як і будинки №№33, 42 та 44, потрапив у зону зсувних процесів, і мешканцям запропонували відселитися у маневровий фонд міської ради.
Однак їхати з насиджених місць, незважаючи на небезпеку, люди не хочуть.
– Колись за цією вулицею стежили, укріплювали її, – каже Олександр. – Ось бачите: стовпи вкопані в берег, це ще австрійці зробили. Вони були скріплені міцними тросами і утримували берег, щоби не сунувся. Але згодом, коли тут прокладали комунікації, встановлювали електричні опори, ці троси порвали. Я тут живу все своє життя і бачу, як зникають будинки з берега річки. У 90-х частину берега укріпили камінням у металевій сітці. Там нічого досі не зсувається. Якби так всю вулицю зробили… Тут ті ділянки, де сунеться, підсипають землею, гравієм, битою цеглою. Позаторік поставили бордюр із сітчатим парканом, але він вже тріскає. Наш будинок, хоч і з іншого боку дороги, теж має тріщини. Коли настає весна, комісії приїжджають чи не щодня. Описують це все. У нас щороку прориває водопровід, вода розмиває вулицю, комунальники латають труби, але їх знову прориває.
Не менш песимістично налаштований і мешканець будинку №33 Микола Юрченко: "Я вже приблизно 80 мішків цементу тут використав для укріплення подвір’я, щоби воно не поїхало вниз до річки. Річечка малесенька, але навесні і коли дощі сильні, береги рве добряче. Підпираю подвір’я чим можу – бетоном, шифером. Я не хочу їхньої квартири. Хочу, щоби тут зробили все, як належить. Але бачу, що доки сам не зробиш, ніхто не допоможе".
Потерпілим пропонують відселятися та матеріальну допомогу
За інформацією ГУМНС області, станом на перше січня 2007 року, в області зареєстровано 1622 зсуви, з них 1032 – давні, 394 –активні, 96 – небезпечні. Зараз зареєстровано 28 місць активних зсувів у населених пунктах області: в Чернівцях – 10, в Глибоцькому районі – 5, у Кіцманському – 4, у Новоселицькому – 3, у Герцаївському та Хотинському – по 2.
За словами начальника центру пропаганди ГУМНС області Олексія Смирнова, у Чернівцях активні зсуви є на вулицях Вижницькій, 65А, Синівського-Нахімова, 45-47, Тургенєва, 25, Нахімова, 21, Орловській, Пирогова 25, 27, Підгаєцькій, 5, Йосипа Главки, 9-11,
Ковпака, 11-13. У всіх місцях активізації зсувів працювали комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, організоване спостереження за розвитком процесів, мешканцям житлових будинків, які потрапили у зону зсуву на вулиці Орловській, 33, 40, 42, 44, та на вулиці Підгаєцькій, 5, запропонували відселитися у маневровий фонд міської ради.
Головними причинами зсувів фахівці називають природні особливості краю та людську діяльність. У Чернівцях, які розташовані на пагорбах, що і так сприяє зсувним процесам, приватні забудовники своєю діяльністю посилюють їх. Люди вкопуються в пагорби, щоби розширити подвір’я, виводять каналізацію просто на схили. Забиті дренажні канави та стоки також сприяють розмиванню грунту та зсувам.
Для боротьби зі зсувами розроблено "Комплексну програму протизсувних заходів у Чернівецькій області на 1999-2005 роки".
Протягом 1999-2005 років передбачалося фінансування протизсувних заходів на 70 мільйонів 330 тисяч гривень, з них з державного бюджету – 64 мільйони 505 тисяч гривень, місцевих бюджетів – 5 мільйонів 825 тисяч гривень.
Натомість профінансовано всього 15 мільйонів 641 тисячу гривень (22%).
