Кожен, мабуть, бачив невеликих кумедних собак з бородою, вусами та густими бровами. Порода цих собак з Німеччини називається шнауцер. Шнауцери поділяються на різеншнауцерів, міттельшнауцерів та цвергшнауцерів. Ми поспілкувалися з власниками перших двох видів і дізналися багато цікавого про цих тварин.
– Повне ім’я мого собаки – Умніца-Красавіца, – розповідає власниця міттельшнауцера кольору солі з перцем Лариса БЄЛЯЄВА. – А скорочено називаю її Умкою. Я з дитинства захоплювалася собаками і тримала їх. Але Умка – перший собака, якого я придбала свідомо. Хотіла придбати собаку такої породи, яку було би зручно утримувати в квартирі, щоби він мене слухався, не линяв і був невеличких розмірів. Міттельшнауцер ідеально мені підійшов. Я придбала його за 300 доларів, і він справді вартий цих грошей.
Умка – улюблениця всієї сім’ї, яка завжди поряд: якщо я на стільчику, то вона під ним. Умка всюди мене супроводжує і може йти скільки завгодно, навіть якщо вже падатиме з ніг від втоми. Ця порода собак невибаглива, тому за нею зовсім не важко доглядати. Вона слухняно сидітиме і чекатиме, доки господар зможе піти з нею на прогулянку. Я гуляю з нею двічі на день – годину вранці і дві ввечері. Якщо маю час, то і в обід виводжу її на вулицю. Умці необхідно прогулятися, побігати, погратися з іншими собаками. Тоді вона спокійна, неагресивна і ніколи не накинеться на сторонніх без серйозної на те причини. Годувати міттельшнауцера теж
неважко, бо вони від природи навчені самі собі здобувати їжу. Через це, щоправда, доводиться довго відучувати собаку підбирати їжу на вулиці. Годую Умку якісними кормами та кашею, звареною на телячих хвостиках, двічі на день. Намагаюся "постачати" її усіма необхідними вітамінами і регулярно воджу до ветеринара для щеплень. Умка – чудовий охоронець. Коли я йду з нею темними вулицями, вона гавкотом відганяє від мене підозрілих перехожих. Вдома можу не зачиняти дверей – Умка завжди сповістить мене про чийсь прихід. Тварина дуже любить воду. Коли ми були з нею на морі, вона майже не вилазила з води, бо зрозуміла, яка це благодать у спеку. Крім Умки, тримаю ще одного собаку та трьох кішок. Перед сном підходжу до свого "звіринця" і оголошую про "тихий час" словами: "Усім спати!".
Шанувальником собак є і власник чорного різеншнауцера на ім’я Бася Євген СУПРУН.
– Собаку вирішила придбати дружина, – розповідає Євген. – Але й для мене Бася стала дорогою. Вона – наче моя дитина, за яку я хвилююся, про яку дбаю і з якою постійно гуляю. Завдяки їй збільшилося коло моїх знайомих. Життя стало організованішим і набуло нового сенсу– я знаю, що в певну годину маю погодувати Басю, прогулятися з нею, повести до лікаря. Жодного разу не пожалкував, що придбав собаку. Нам з дружиною сподобався норов цієї породи та доволі оригінальна зовнішність. Для нас не були важливі розміри собаки, тому що зараз маємо де її утримувати, бо нещодавно поміняли стару квартиру на просторішу. Тож місця їй не бракує. Ці собаки дуже грайливі та енергійні. Їх використовують як охоронців та службових собак. За Басею треба постійно доглядати, підстригати їй хутро, бо воно швидко росте, а чорний колір влітку притягує сонце. Бася зажди чекає нас на спеціально зробленому для неї диванчику. Коли ми приходимо, вона підбігає і навіть по-своєму усміхається. Якщо я дам їй команду сидіти, вона не поворухнеться, доки я не дозволю їй підвестися. Вона дуже миролюбива і може вкусити лише, коли нападуть на її господарів. На щастя, не було випадків, щоби вона мене рятувала від когось, але, гадаю, якби щось таке трапилося, вона відразу би кинулася на допомогу.
Довідка
РІЗЕНШНАУЦЕР – найбільший собака з породи шнауцерів висотою від 60 до 70 сантиметрів. Різеншнауцерів колись використовували для полювання та передачі донесень в армії. Він врівноважений та відданий. Прекрасно дресирується. Чудово ладить з дітьми, любить гратися. Це – добрий сторож, недовірливий до сторонніх. Вперше як порода різеншнауцер був показаний під назвою "російський шнауцер-ведмежатник" у Мюнхені на початку ХХ століття.
МІТТЕЛЬШНАУЦЕР ( від нім. Schnaucer – морда і Mittel – середній) – добродушний, жвавий собака, який обожнює гратися з дітьми. Схожий на тер’єра, через це – вправний винищувач щурів та мишей, розумник та чудовий сторож. Любить регулярні прогулянки та ігри з м’ячем; легко пристосовується до життя як у місті, так і в сільській місцевості. Породу міттельшнауцерів було створено у Німеччині і відома вона з XV-XVI століть. Спочатку їх називали "конюшними пінчерами", оскільки саме конюшні тривалий час були їхнім домом, який вони стерегли. Також їх часто брали на піші та кінні прогулянки як чудових компаньйонів. Сучасний міттельшнауцер – невеликий (висотою від 47 до 50 сантиметрів), міцний, коренастий собака квадратного формату, який важить майже 15 кілограмів. Голова його щедро прикрашена вусами, бородою та густими бровами. Міттельшнауцер буває чорного кольору або кольору "перцю із сіллю". Його товсте хутро не линяє і періодично вищипується. Міттельшнауцер – чудовий спортсмен, якого легко дресирувати. Через невеликі розміри його зручно утримувати у квартирі. Як правило, міттельшнауцери знаходять спільну мову з усіма членами сім’ї.
ЦВЕРГШНАУЦЕР – карликовий шнауцер, чудовий маленький собака. Добродушний, обожнює дітей (гратися з ними). Довго живе і легко піддається дресируванню. Цвергшнауцер любить гратися в саду і з нетерпінням очікує прогулянок, коли можна погасати без повідка. Цвергшнауцер – зменшена копія свого більшого родича міттельшнауцера. Різниця у зрості між ними становить приблизно 10 сантиметрів. Побутує думка, що цю карликову породу отримали внаслідок схрещування міттельшнауцера з аффен-пінчером.
