Коли чернівчанка Наталя прогулює своїх жорсткошерстних фокстер’єрів, ердельтер’єра і вельштер’єра, то вони відразу привертають увагу перехожих.
Вдома у Наталі проживають собаки, які мають ветеринарні паспорти та родоводи. Серед її вихованців є фокстер’єри-чемпіони Аська і Маша, а також "батько великого сімейства", чемпіон України Тін.
– Практично всі мої собаки є чемпіонами, – розповідає Наталя. – Купувала я лише одного собаку, решта – його нащадки. Ми привозимо з кінологічних виставок багато нагород і кубків. Батько одного з моїх собак – чемпіон Польщі, Росії та чемпіон Європи.
Окрім мого, у місті є професійні розплідники таких порід: шотландського тер’єра, ротвейлера та чау-чау. У них також є собаки – чемпіони України та інших країн, чемпіони світу. Так, минулого року на чемпіонаті світу, який відбувся у Польщі, чернівецький ротвейлер здобув звання чемпіона. Це дуже велике досягнення для власника.
Мої собаки поки що беруть участь лише в українських виставках та чемпіонатах. На жаль, я не маю можливості виїжджати за
кордон. Це пов’язано з тим, що для виїзду в іншу країну потрібно довго "тягатися" з документами на собаку. Держава не сприяє у перевезенні тварин, а навпаки – вигадує нові правила. Наприклад, собаку, вагою до 10 кілограмів, можна перевозити, взявши один квиток, який оформляється як
вантажна квитанція. Якщо ж вага собаки більша, потрібно заплати за все купе, а також взяти вантажну квитанцію. Окрім того, якщо ти перевозиш більше двох собак, то, крім викупленого купе, потрібно взяти із собою ще одного супровідника.
Догляд за собаками – непроста і недешева справа
– Як відбуваються чемпіонати собак?
– Собак оцінюють за зовнішнім виглядом, згідно із зареєстрованим у Міжнародній кінологічній федерації стандартом на кожну породу. Тобто, там дивляться, яка постава, шерсть, колір, довжина морди, якої форми вуха, колір очей тощо. На виставці експерт оцінює собаку саме за цими показниками. Чим більше собака наближений до стандарту, тим більшим є його шанс на перемогу.
Є й різні вікові групи: виставляються собаки в класах цуценят, юніорів, відкритому (дорослі), у класі чемпіонів (які вже мають титул чемпіона будь-якої країни).
Собака, який виграє певний "клас" на сертифікатній виставці, отримує титул "кандидата в чемпіони України". Для того, щоби собака став чемпіоном, йому необхідно зібрати чотири такі сертифікати від різних експертів, один з яких потрібно обов’язково виграти у Києві за доволі жорсткої конкуренції.
Крім виставок, існують ще робочі змагання для різних порід собак: для мисливських порід – полювання на дичину, для службових собак – змагання на слухняність тощо. Перемоги у таких конкурсах також записуються у родоводі їхніх нащадків.
– Як потрібно доглядати за собаками?
– Передусім слід зазначити: якщо людина хоче розводити собак-чемпіонів, їй необхідно придбати собаку з документами, які б свідчили, що він є чистокровний. Далі все залежить від рівня підготовки, який господар буде надавати своєму собаці.
Щоб отримати потрібні результати на виставках, я намагаюся приділяти своїм собакам максимум уваги. Харчуються вони збалансованим сухим кормом провідних фірм-виробників. Купую спеціальні вітаміни для шерсті. Собакам великих порід слід купувати вітаміни для профілактики різних хвороб (наприклад, від захворювання суглобів та рахіту – вітаміни для зміцнення кісток, зв’язок та хрящів, особливо у процесі росту цуциків) тощо. Підготовкою до виставок моїх собак займаюся особисто я. А загалом у великих містах є спеціалісти, які допомагають власникові-початківцеві професійно підготувати собаку до виставки або чемпіонату. Вони називаються "хендлерами". Їхні послуги платні.
Чемпіони вдома граються іграшками
– Як поводяться вдома чемпіони України: займаються полюванням чи надають перевагу "пасивному відпочинку"?
– Собак-фокстер’єрів почали розводити англійці як мисливську породу. Саме тому у нашій області собак-фокстер’єрів розводять переважно мисливці. Вони утримують їх у вольєрі і випускають лише для полювання у норах за борсуками та лисицями. Мої фокстер’єри, хоча вони і мисливської породи, не полюють за борсуками та лисицями, але дуже люблять гратися вдома. Їхнє життя у квартирі не одноманітне і не сумне. Навпаки, мисливські собаки-фокстер’єри, на відміну від одомашнених, часто стають агресивними та неврівноваженими, кидаються на собак та кішок. Загалом собаки цієї породи, коли бачать якусь тварину, дуже збуджуються. Це їхній основний недолік як для домашнього улюбленця. Саме тому не рекомендується утримувати фокстер’єрів вдома людям, які надають перевагу пасивному способу життя, адже ці собаки надто рухливі. Крім того, фокстер’єри характеризуються неабияким інтелектом та сміливістю, адже вони поколіннями полюють на здобич, набагато більшу від них за розміром.
Мої собаки практично нічим не відрізняються від тих, які проживають вдома в інших чернівчан. Різниця полягає хіба що у тому, що я їх постійно тримингую, ретельно доглядаю за шерстю, витрачаю на них дещо більше свого часу і коштів на їхнє харчування, вітаміни та
шампуні, адже вони повинні завжди залишатися у формі. Вдома вони поводяться так само, як і всі домашні улюбленці – сидять зі мною на дивані, граються іграшками тощо.
– Які ще цікаві собачки проживають у вас?
– Однією із моїх найзірковіших собачок є "старушка"-ердельтер’єр, якій уже дев’ять років. За нею тепер важко доглядати, бо її вік вважається немолодим. Проте ця собака дуже цінна, тому що її московський предок Чингиз (у п’ятому чи шостому поколінні) грав роль Рессі у кінофільмі "Пригоди Електроніка".
– На які кошти ви утримуєте ваших собак?
– На своїх собак я витрачаю власні кошти. Держава не допомагає у вирощуванні та підготовці собак-чемпіонів. На змаганнях грошових призів також не дають. Найчастіше переможців нагороджують кормом, інколи – дають мікрохвильові печі, телевізори тощо. Саме тому фінансовий бік лежить лише на ентузіазмі господаря. Я, наприклад, додатково тримингую інших собак та продаю нащадків – фокстер’єрів, здебільшого на замовлення покупців з центральних та південних областей. Усі цуценята мають необхідні документи, клеймо, номер якого присвоюється Чернівецьким обласним племінним центром собаківництва і є єдиним у всій Україні. Якщо цуценя продається старшим за вісім тижнів, йому обов’язково роблять щеплення у ветеринарній клініці, про що засвідчує ветеринарний паспорт.