95 днів на позиції, постійні атаки ворога, обстріли, нестача боєприпасів і тиждень без їжі. Для когось це звучить як сценарій з фільму, але для 23-річного командира відділення з Чернівців Андрія Урсуляка, на псевдо Єнот, – це реальність війни. Його історія показує, що значить справжня стійкість українського воїна.
Про це повідомляє Західне територіальне управління Національної гвардії України.
До повномасштабного вторгнення Андрій встиг пройти строкову службу і працював вантажником-експедитором. Коли почалася війна, на фронт пішов його брат-близнюк – саме він став прикладом для Андрія. Хлопець не вагався, коли настав його час.
"Мене мобілізували у 2023 році. Мій брат-доброволець був моїм прикладом. Я пройшов навчання на дронщика: раз – на мавіках, другий раз – на FPV. Після бойового злагодження вже виїжджав на завдання", – згадує військовий.
Перші бої стали справжнім випробуванням. Тоді Андрій усвідомив, що на фронті навіть найменша помилка може коштувати життя. Під час одного з боїв куля влучила йому просто в каску.
"При відбитті штурму куля залетіла прямісінько в каску. Цей момент запам’ятався надовго. Потім розумієш: правильно тебе вчили – спершу висовувати ствол, а потім голову. Або ти, або тебе", – каже Єнот.
Відчуття страху не полишало навіть досвідчених бійців. Але Андрій поступово навчився контролювати емоції й тримати позиції попри небезпеку. Найважчими були перші прориви ворога.
"Через деякий період звикаєш до всього. Коли був прорив – трохи страшно: купа орків у тил. Ми їх покрамсали, але не всіх", – ділиться військовий.
Воїн розповідає, що поведінка росіян іноді шокувала. Здавалося, що вони йшли вперед, не відчуваючи болю та втрат. Це створювало ще більший тиск на захисників.
"Траплялися такі, ніби під чимось. Пруть напролом, по них стріляють, а вони далі лізуть. По тілах своїх же. Дивно це все", – додає він.
Штурми ворога супроводжувалися заглушенням зв’язку і дронів. Це лишало бійців без розвідки і робило ситуацію критичною. Поступово боєприпаси закінчувались і вибір ставав жорстким.
"Попереду орки, позаду орки, і так по чуть-чуть тиснули. Поки є патрони – можеш відстоювати. А як вони закінчуються – вже виходу нема. Ти або даєш задню, або залишаєшся там навічно", – згадує Андрій.
Заміну провести було неможливо, а відступати – занадто небезпечно. Тому бійці тримали позиції понад три місяці, навіть коли укриття розбивали одне за одним. Для них головним завданням було не дозволити ворогу прорватися.
"Ми перебували весь цей час на позиції. Наші укриття раз по раз розбивали. Ми переходили трохи далі, окопувалися по новому і все одно стояли", – розповідає командир відділення.
Їжа та вода надходили нестабільно. Їх скидали дронами, але далеко не завжди успішно. Інколи доводилось триматись без їжі тиждень, рятував лише чай.
"Дрони, скиди і постійно орки лізуть. Тобі треба вилізти і щось з цим робити, бо якщо пропустиш, вони підуть далі. Забезпечення було час від часу. Увечері скидали їжу та воду, але багато що розбивалось й надовго не вистачало", – каже боєць.
Найціннішими були не харчі, а акумулятори для рацій. Саме зв’язок із командуванням давав відчуття безпеки й упевненості. Коли він зникав, тривога зростала.
"Нам дроном скидали акумулятори час від часу, щоб ми були постійно на зв’язку. Найголовніше, що в тебе є зв'язок з командуванням. Поки рація працює – все добре", – пояснює Андрій.
Попри всі труднощі, найбільшою гордістю для командира залишаються його побратими. Він переконаний, що разом вони утворюють справжній щит, здатний витримати будь-які удари.
"Важко, людей бракує, але всі знають, що борються не дарма – заради майбутнього. Лиш разом ми маємо шанс зберегти Україну", – наголошує Єнот.
Особливе місце у його житті займає брат-близнюк, який теж служить у лавах захисників. Зустріч із ним на фронті стала одним із найбільш емоційних моментів.
"Раз зустрілися на сході, коли обидва були на ППД. Емоції шалені. Ти стоїш за брата, брат стоїть за тебе", – усміхається Андрій.
Історія чернівецького нацгвардійця – не про відчай, а про силу. Попри страх, виснаження й нестачу сил, він та його побратими доводять: український дух неможливо зламати.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
