RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

Асистент кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету Михайло Павлюк нещодавно повернувся із американського університету
Гарвард, що розташований у передмісті Бостона, штат Массачусетс. Михайло поділився з "МБ" враженнями від перебування в одному з найпрестижніших вузів світу.
– Як вдалося потрапити до Гарварда?
– Натрапив на оголошення в Інтернеті Українського наукового інституту Гарвардського університету про те, що Гарвардська літня школа запрошує на навчання студентів старших курсів та аспірантів. Відбір відбувався на конкурсній основі. Допомогло знання англійської мови та вміння писати есе. Ось так я разом з 13-ма іншими молодими науковцями Києва, Львова, Харкова, Донецька поїхав до Гарварда на два місяці.
"Як не дивно, студенти Гарварда ходять до бібліотеки"
– Що найбільше вразило по приїзді?
– Американський студент Гарварда – надзвичайно мобільна людина. Він знає дві мови і залюбки вивчить ще дві, якщо це буде потрібно для його наукового дослідження. Це індивід, який дуже легко комунікує з різними науковцями. І як не дивно, це той, хто ходить до бібліотеки. У Гарвардській бібліотеці можна не лише займатися наукою, але й зустрічатися з колегами, вести дебати, організовувати круглі столи. Я часто ставав свідком, як у бібліотеці зустрічалися хлопець із дівчиною. Студент Гарварда – людина, яка займається спортом, відвідує гуртки і обов’язково раз на тиждень їздить до Бостона до театру чи на концерт оркестру.
У Гарварді ми слухали по одній лекції тривалістю дві години на день. Я для себе обрав два види
лекцій – "Історія української літератури ХХ століття" англійською мовою професора Григорія Грабовича та "Політична теорія в Україні" професора Олександра Мотиля. За дев’ять тисяч кілометрів від батьківщини відкрив для себе сучасну українську літературу по-новому. Провчився у Гарварді лише два тижні і вкотре переконався, що жити і працювати хочу в Україні.
– А що робили у вільний від лекцій час?
– Американці цікаві тим, що за один бейсбольний матч вони з’їдають у середньому "три з половиною хот-доги". Для них дуже поважно запросити когось на
бейсбол. Я також мав нагоду декілька разів відвідати бейсбольні матчі. А на вечірки у невеликій кімнаті збираються приблизно по тридцять студентів, які тісняться один біля одного. Хтось танцює, з іншого боку розмовляють. На вечірках п’ють пиво. А бостонці дуже люблять мексиканську текілу. Вони її не змішують ні з чим, лише можуть пивом запити. Подібні "тусовки" дуже цивілізовані. Вони можуть багато пити і курити, але якщо сказано, що вечірка із сьомої вечора до півночі, то за п’ятнадцять дванадцята вони звільняють приміщення.
– Чи так відбуваються студентські вечірки, як показують у фільмах?
– Посидіти та пожартувати з дівчатами – обов’язкове правило. Але там не прийнято приходити в гості, заздалегідь не попередивши. А в усьому іншому американські студенти – такі, як і українські. Приходять у гості з
чіпсами, напоями, жартують, вмикають голосно музику. Але посиденьки не повинні обмежувати права на освіту інших студентів. Щоб організувати вечірку, потрібно заповнити формуляр і відправити його завідувачу гуртожитку. Потрібно вказати, в якій кімнаті відбуватиметься вечірка, хто відповідальний за її проведення, кількість присутніх студентів на вечірці та час. Організатор зобов’язаний повідомити усіх про те, о котрій годині потрібно покинути приміщення. Ми також організовували подібні вечірки. У нас був гарний двір в італійському стилі, де ми готували барбекю. Запрошували іноземців та розповідали їм про Україну.
"Американці підтримують стосунки з тими, з ким на цей момент працюють"
– Що знають американці про Україну?
– Спілкуючись із професорами Гарварда, я переконався, що Україною там цікавляться. Після 2004 року Україна стала для світу символом прагнення демократичних змін. Американці, які люблять європейський футбол, знають, що "Євро-2012" відбудеться в Україні та Польщі. Професори Гарварда вважають, що зараз в Україні відбувається переломний момент і що вона у важливій фазі свого розвитку. Надзвичайно приємно було спілкуватися українською мовою із корінними
москвичками. Я не відчував з їхнього боку імперського менталітету. Вони були зацікавлені в Україні як у державі-сусідці, мову й літературу якої їм цікаво вивчати.
– Здобув багато друзів?
– В американця друг – поняття дещо інше, ніж у нас. Американець може називати другом людину, з якою він познайомився лише п’ять хвилин тому. Я запитував, чи підтримують вони стосунки зі своїми колегами після закінчення університету. Вони відповідають: "Ні, а навіщо? Розумієш, життя – така річ, що постійно треба йти вперед. Коли ми їх бачимо, то, звичайно, вітаємося, але не більше". Американці підтримують стосунки із тими, з ким на цей момент працюють. Але гарвардський професор – дуже доступний у спілкуванні. Там звично, коли професор запрошує студента на обід чи ланч. Професор каже: "Ви такі цікаві речі кажете. Ось тут є непоганий ресторанчик суші. Давайте підемо з вами поговоримо". Він заплатить за студента – для нього це дрібниця. Декілька разів і я через свої роздуми про Україну мав нагоду поспілкуватися з американськими професорами в неофіційній атмосфері. Але наступного дня, якщо ти спізнився на лекцію до цього ж професора на 15 хвилин, він зробить тобі зауваження.
– Щось привіз із Гарварда до Чернівців?
– Для себе привіз книги для наукової роботи. Вирішив не зосереджувати увагу на одязі. Хоча це абсолютна правда, що Америка купує речі на "сейлах" (розпродажах – ред.). Там можна побачити "солідних дядьків", які купують речі для себе.
– Скільки коштує навчання у Гарварді?
– Двомісячний літній курс навчання разом із проживанням та харчуванням коштує 12,5 тисячі доларів. Наші курси оплатив Український науковий інститут Гарварда. А річна оплата навчання в Гарварді без проживання та харчування становить понад тридцять тисяч доларів. Зустрічав декількох студентів з України, які навчаються в Гарварді. Один з них – син колишнього міністра економіки. Ще двоє студентів були з Києва.
Редактор: admin
31-08-2007, 13:40
Коментарів 0 Переглядів 2 839

Теги -
Працівники Служби порятунку тричі виїжджали на розпилення повалених дерев у місті Чернівці.
Є пошкодження енергетичної інфраструктури у шести областях
Аварійні бригади працюють над ліквідацією пошкоджень
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні



Чому про гуманітарні швидкі допомоги з Італії мовчать фігуранти справи?

Швидкі допомоги нібито направили на фронт, але доказів цьому ніхто не хоче надавати
ВІДЕО Переглянути все відео

Живуть весело, дружно й ніколи не сваряться

"Країна Мрій" – це справжня казкова територія з сучасними атракціонами на будь-який смак. Тут є багато цікавого: велика батутна арена, лазертаг, лабіринт, інтерактив, ніндзя-парк, тарзанка та багато іншого. Для наймолодших гостей є спеціальна дитяча зона з атракціонами, адаптованими до їхнього віку.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.

Втомлюєтеся від нудного перебування в чергах для проходження медичного огляду? Ми маємо для вас відмінну новину! Тепер у Чернівцях доступна нова послуга - медичний огляд, який займе менше 30 хвилин!