Авто | Нерухомість |
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Радіо | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Невисока на зріст, одягнена у кофтину синього кольору та класичні темно-сині штани, на ногах – бежеві кросівки із двома помаранчевими смужками, на плечі – молодіжна сумочка із яскраво-рожевими вставками. Волосся – кольору світлого каштану. На шиї – оберіг у формі хреста. Мова – чітка та без акценту, наче її володарка зростала не серед чужоземців, а на рідній Галичині. Такою приїхала на Буковину відома у світі письменниця української діаспори Віра Вовк, яка вже понад півстоліття мешкає у Бразилії.
– Буковина завжди для мене була дорогоцінна, особливо восени, коли ліси горіли усіма барвами, – зізнається письменниця в екслюзивному інтерв’ю "МБ". – Це для мене незабутнє дитяче враження, яке залишилося на все життя.
"Ми всі ховалися
за широку спину Миколи Бажана"
– Яке воно життя українського емігранта?
– Різне. Спочатку всі емігранти переходять через велику кризу. Я знаю людей, які живуть на Заході і досі в біді. Доктору соціальних наук з Берліна Миколі Масюкевичу, який працював на фабриці краваток, до кінця життя велося погано. Молодшим було краще, бо вони могли влаштуватися працювати. Мені було спочатку також тяжко в Бразилії. Коли жила в Німеччині, складала докторський іспит в Ріо-де-Жанейро. Після того мене покликали в університет. Спочатку дуже мало заробляла. Не могла стати дійсним професором, бо не була бразилійкою, а мала німецьке громадянство. Коли отримала бразильське громадянство, стала дійсним професором.
– Почуваєтеся там вже своєю?
– Я там почуваюся вільно, бо це край, який я дуже добре знаю. Я його вже об’їздила, знаю добре його мову, бо спілкуюся з тамтешніми письменниками й митцями. Але завжди почуваюся українкою, незважаючи на інші мої громадянства. Я можу бути громадянкою німецькою чи бразильською, але української національності.
– Часто приїжджали на Батьківщину?
– Я почала приїжджати ще у 60-х роках, щоби познайомитися із шістдесятниками і побачити, що то за Україна тоді була. Першим познайомилася із Миколою Бажаном. Він був офіційно визнаним радянською владою, тому своєю особою охороняв мене, Івана Драча, Ліну Костенко. Ми всі ховалися за широкі спини Миколи Бажана та Юрія Смолича.
– Як підтримували зв’язки з Україною упродовж цих років?
– Свої книги або я перевозила, або часто друзі висилали. Але не все доходило. Часто у мене відбирали деякі речі. Пізніше з кінцем 80-х років прийшла відлига. Я приїхала і побачила, що Україна знову змінилася. Тоді була у близькому контакті із Надією Світличною, яка згодом переїхала на Захід.
– Із теперішнім приїздом в Україну відчуваєте зміни?
– Українці стали більш свідомі. Теперішня українська молодь мені дуже подобається. Вона – самостійна і думає в інший спосіб. Але молодь мусить остерігатися легких розваг. Розвагами повинні бути природа і добра книжка, а не якісь кабаре.
"Щороку мушу підписуватися,
що я ще жива"
– Не було бажання повернутися в Україну?
– Було, але з практичних причин це було неможливо. Уявіть собі, де і за які гроші я мала би жити. Починати у мої роки від крісла, ліжка й ложки – не так просто. У Бразилії я маю все-таки облаштований "стіл праці" та свою велику бібліотеку. Я там вигідно працюю, отримую свою пенсію. Якби я переїхала сюди, я б її втратила. Щороку у день і місяць мого народження я мушу підписувати у бразильському університеті папери про те, що я ще живу. Інакше у мене відібрали би мою пенсію.
– Якими тиражами видаються ваші книги у Бразилії?
– Вони видаються так само, як і в Україні, – тисяча примірників, часом, і менше. А потрапляють в Україну тоді, як я їх перешлю приватними дорогами. Я не маю спонсора. Усі видання української літератури, які є у моєму перекладі, вийшли моїм власним коштом. Я сама їх оплачувала і сама розсилала по світу.
– Чи не запрошували ви своїх друзів і родичів переїхати жити до Бразилії?
– Ні, від життя там я їх відмовляла. Я не маю нічого проти, коли хтось їде на заробітки на Захід, але він має повернутися в Україну. Якби я була молодша, також би так зробила. У мене гостював брат Ярослав, ми разом оглядали Бразилію. А, окрім нього, ніхто з родичів не міг приїхати, бо це великі гроші і важка дорога. Аби дістатися до Ріо-де-Жанейро, потрібно летіти 14 годин.
Є українські письменники,
але їх твори нікому перекладати
– Як оцінюєте розвиток сучасної української лутератури?
– Україна має сьогодні низку дуже добрих письменників і поетів, тому вона повинна намагатися отримати премію Нобеля. Мене дуже дивує, що Шевченківський комітет не висуває щорічно своїх кандидатів на премію Нобеля. Щоправда, тут є одна велика проблема – перекладу. Треба, щоби твори українських письменників були перекладені на англійську і французьку мови. Німецьку мову не дуже люблять через Другу світову війну. Ми завжди позаду інших народів. Сьогодні письменники з Африки, Азії дістають премії Нобеля, а Україна де? Я десь написала: "Час біжить як сполохані коні", тому не марнуймо час на меншовартісні речі.


Біографічна довідка
Віра Вовк (Селянська) – українська письменниця, літературознавець і перекладачка. Мешкає в Бразилії. Пише українською, німецькою і португальською мовами. Народилася в Бориславі на Львівщині (1926). Виростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі ім. Клари Шуманн у Дрездені. Студіювала германістику, музикологію і порівняльне літературознавство в Тюбінгенському університеті. З 1949 р. разом з матір’ю переїхала до Ріо-де-Жанейро, де закінчила університет, стажувалася також у Колумбійському (Нью-Йорк) і Мюнхенському університетах. Отримала науковий ступінь доктора філософії. Професор німецької літератури в Державному Університеті Ріо-де-Жанейро.
Відзначена Літературними преміями ім. Івана Франка в Чикаго (1957, 1979, 1982) і в Києві (1990); премією "Благовість" (2000). Активно пропагує українську культуру, мову.

Автор: admin

Рейтинг:
(голосів: 1)
18-05-2007, 15:27
Коментарів 0 Переглядів 1967

Теги -
Посилення карантину на Буковині: стало відомо, чи працюватиме Калинівський ринок
Адміністрація Калинівського ринку повідомила, чи працюватиме базар у період посилених карантинних обмежень
На Буковині посилюють карантин: що заборонено відзавтра
Карантинні заходи посилили з 27 лютого до 9 березня
Буковина може потрапити до «червоної» зони: МОЗ попередило про посилення карантину
У суботу можуть скликати засідання національної комісії ТЕБ та НС
Популярне Коментують
• Новини партнерів












Не кажи гоп... Блог Ярослава Волощука
Ох і полюбляють наші політики похвалитися тим, чого ще немає
Заасфальтували, а потім розкопали. Блог Надії Будної
У Чернівцях здавна існує проблема
загрузка...
Ритуальні послуги у Чернівцях. Що робити і куди звертатися, коли вас спіткало горе?*

Стикнулися із болючою втратою близької людини? Зверніться у ритуальне бюро "Чорний тюльпан".
«АТБ»  для тебе: чому покупки в магазинах найбільшої української мережі завжди вигідні*

Вартість будь-якого товару в магазинах "АТБ" нижча за середньоринкову на 10–15%, а постійні акції ("Товар тижня", "Товар дня" тощо) дозволяють економити на покупках до 40–50%.
Як підготуватися до ЗНО з англійської мови якісно та вчасно? Як батьки можуть допомогти своїм дітям?*

Підготовка до ЗНО з англійської мови має бути послідовною і систематичною.
Сонячні кіловати посеред обійстя: реалізація сонячного проєкту у с. Топорівці*

Сонячну електростанцію потужністю 36,72 кВт ввели в експлуатацію у грудні 2020 року.
Медичний центр Altero: у вас завжди є вибір!*

Чуйність, розуміння, чесність та право вибору пацієнта – філософія Altero.
Чи потрібно заїздити на СТО взимку? У Шинному центрі "ReZinka" розповіли про причини ДТП і як їм запобігти!*

Як же вберегтися від ДТП та від чого залежить справність автомобіля у зимовий період, розповіли фахівці шинного центру ReZinka.
Нові магазини та нові можливості: цьогоріч «АТБ»  дивуватиме мешканців Буковини*

Наразі маємо нові можливості та чекаємо від "АТБ" приємних новин.
Набридло жити у багатоповерхівці? Приватні будинки і дуплекси за Чернівцями чекають на своїх власників!*

До початку будівництва ви маєте можливість придбати помешкання мрії за акційною вартістю.