Німці Мартен та Олександр вже майже місяць перебувають у Чернівцях. Але хлопці вирішили не зупинятися в одному місті, а проїхати і подивитися всю Україну. Роблять вони це не лише заради цікавості – у подальшому Мартен та Олександр планують постійно організовувати подорожі до України німецьким туристам. Вони вже створили сайт, де розповідають про міста, звичаї та побут України. Ми вирішили поспілкуватися з хлопцями і дізнатися, чим їх вразила Україна і зокрема Чернівці.
"У Херсоні навіть хрестився у православній церкві"
– Я до України потрапив кілька років тому, – розповідає Мартен. – Ми привезли допомогу херсонському дитячому будинку. У цьому місті я тривалий час жив. У мене там багато друзів, у Херсоні я навіть хрестився у православній церкві. А потім вирішив: чому би нашим людям не показати Україну, адже це
гарна і унікальна країна. Наприклад, у Херсонській області є
жінка, яка вільно спілкується німецькою мовою, але при цьому вона ніколи її не вчила. Одне слово, коли я випадково познайомився з Олександром, запропонував йому подорож до України, щоби знати, що пропонувати нашим клієнтам.
Хлопці вирішили відчути на собі усі особливості українського буття. Вони трохи спілкуються російською мовою і навіть наважилися об’їхати Україну на власному автомобілі.
– Ми вже зустрічалися з вашими даішниками, – розповідає Олександр. – У нас перевірили документи, але грошей не вимагали. Хоча ми чули про те, що можуть вимагати гроші нізащо, а лише тому, що ти – іноземець. Але найбільше мене вразило, як ваші водії попереджають про даішників блиманням фар. Спочатку я здивувався, чому це нам кілька машин блимають, а потім Мартен мені пояснив. Нашим водіям таке б і на гадку не спало!
В Україні не вміють приймати туристів
Перше, що роблять більшість німецьких туристів у Чернівцях –прогулюються єврейським кладовищем. Хлопці пояснили – причина у тому, що кілька років тому у Німеччині показували фільм про чернівецьких євреїв.
– Незважаючи на те, що фільм документальний, він надзвичайно популярний у Німеччині і навіть отримав кілька нагород, – розповідає Мартен. – У фільмі розповідається про життя двох чернівецьких євреїв – сім’ї Цукерман. Там немає особливих картин, просто сидять чоловік і жінка та розповідають про своє життя. Кілька років тому ці євреї померли, але німці, які приїжджають до Чернівців, одразу йдуть на кладовище, аби побачити, де їх поховано.
– До України їздили б туристи, – переконаний Олександр. – Тут дуже гарна природа, але, на жаль, ще не вміють приймати туристів. Ми це відчули, коли зайшли до одного з продуктових магазинів. Стоїмо біля прилавка, а на нас навіть ніхто не звертає уваги. У німецьких магазинах таке ставлення неприпустиме.
– Чернівці – місто, звісно, дуже гарне, – каже Олександр. – Не у кожному європейському місті є така архітектура, але вона потребує постійного догляду.
Щоби місто було справді туристичним, потрібно дбати не лише про архітектуру. Я був вражений, коли у центральній частині міста побачив велику вантажівку, яка страшенно диміла. Зважаючи на те, що вулиці у Чернівцях вузенькі, цим довелося дихати усім перехожим. Такі речі дуже відлякують туристів.
