У вітчизняну будівельну індустрію дедалі ширше входять так звані сучасні матеріали, котрі набули широкого застосування за кордоном. Однак наразі ніхто не переймається тим, що на Заході існують зовсім інші стандарти і вимоги, тож просте копіювання їхніх технологій не завжди доречне.
Насамперед наука досі не дала відповіді, чи всі будматеріали є нешкідливими для людського організму. Відомі лише висновки щодо азбесту (основна складова традиційного шиферу), який заборонено в більшості країн світу, але широко використовується в Україні. З-поміж сучасніших матеріалів шкідливими вважаються деякі фенольні смоли (провокують онкозахворювання), які використовуються для зв’язування наповнення ДСП. Решта матеріалів ніби нешкідливі, але як вони поводитимуться впродовж 15-20 і більше років – достеменно невідомо.
Сьогодні екологів непокоїть масове використання металу – як арматури у залізобетонних каркасах і сітки для кріплення зовнішнього лицювання. Метал може екранувати магнітне поле, хоча єдиної думки в цьому питанні фахівці не мають.
Утім, якщо сучасні будматеріали не є шкідливими, поза увагою залишається інша проблема. А саме: в Україні існують відмінні від європейських природні умови. Тому порівняно недорогі матеріали, які добре зарекомендували себе в тепліших країнах Заходу, зазвичай є досить дорогими в експлуатації. Приміром, будівлі із сандвіч-панелей мають термін служби 15-20 років і капітальному ремонту не підлягають – їх треба заново будувати.
