Під час навчання в школі була учасницею драматичного гуртка. Після закінчення педінституту повернулась в рідне село. Тоді в неї й виникла ідея зробити для дітей щось незвичайне, захопливе.
Починала все з нуля, поїхала в ляльковий театр Чернівців, розпитала, як виготовляти декорації, керувати лялькою, імітувати голоси тварин. Добрим словом згадує Надія Василівна керівника драмгуртка, нині покійного директора школи Василя Перепічку, багато чого почерпнула з його порад та досвіду.
Першою виставою була "Рукавичка", яку поставили в рідній школі, а згодом в дошкільній установі "Сонечко"
– Тоді багато дітей потягнулось до нашого театру. Це учні 6-8 класів, театр назвали "Усмішка". Діти дуже раділи успіху, почали вдосконалювати свою майстерність, підшуковувати нові теми, персонажів, виготовляли різні декорації, – каже пані Надія. Згодом почали їздити з виставами сусідніми селами, де нас радісно зустрічали.
Учасниця гуртка Мар’яна Кінащук: "Приємно бачити веселі обличчя, захоплені погляди, бо ми даруємо радість глядачам, хоча нам дуже далеко до професійних артистів, але нас тішить те, що ми зробили своїм руками, озвучили персонажів вистав. Тут ми можемо розкрити свої здібності".
За останні роки учасники драмгуртка підготували такі вистави: "Новорічний Колобок", "Солом’яний бичок", "Чарівна сметана" тощо.
Склад "Усмішки" постійно поновлюється, старші учні передають майстерність і секрети молодшим.
– Зараз ми записуємо фонограми, музичний супровід і оранжування підбирає вчитель музики і співів Іван Кирстюк. Дякуємо керівнику школи за підтримку, – каже Надія Мазур.
Вихованці Надії Василівни, які закінчили школу, а згодом вузи, з приємністю згадують свій театр. Серед них – педагоги, програмісти, інженери. Артистом так ніхто й не став, але в майбутньому ще будуть
