У Комарівцях на Сторожинеччині після 22.00 не побачите неповнолітнього ні в барі, ні на дискотеці, ні на весіллі. Рішення про це прийнято декілька місяців тому на сесії сільради. Сільський голова Світлана Бажура особисто попередила всіх власників барів, директора Будинку культури, де влаштовуються дискотеки. Результат – жодного порушника."Виняток –
лише весілля близької рідні"
І це ще не все про Комарівці. Тут, наприклад, заборонені гральні автомати. А осіб, які з’являються в нетверезому стані у громадських місцях, регулярно штрафують. Більше двох штрафів для перевиховання ще нікому не знадобилося. Та все в цьому селі не так, як в інших: у старенькій, але доглянутій і акуратній школі туалети кращі, ніж у чернівецьких гімназіях, – з килимками біля кожного унітазу. Мультимедійна дошка у кабінеті психолога. Пухнасті доріжки в шкільних коридорах. Усе це – завдяки старанням директора місцевої школи Ніни Прокопович.
Сільський голова, який усе це "творить" разом із однодумцями, – вродлива 42-річна Світлана Бажура, колишня вчителька історії і правознавства з 18-річним стажем.
– Якщо цього ніхто не робив до мене, то це зовсім не означає, що я не повинна була зробити це першою, – каже вона. – У селі повинен бути газда, щоби був порядок.
І порядок у селі є. "Якби у ваших Чернівцях був такий мер, як наша Світлана Іванівна, – вулиця Кобилянської не була би розритою місяцями. Вона би то махом зробила, – з викликом сказала мешканка села бабуся Марія, яку кореспондент "МБ" запитала про те, як живеться у Комарівцях. – А якби ви бачили, як від неї пияки ховаються, хто куди біжать, коли бачать, що вона селом йде! Порядок!"
– До мене підійшла директор школи Ніна Прокопович, ми довго розмовляли і вирішили: ініціювати винесення на розгляд сесією сільради рішення про заборону дітям до 18 років перебувати у громадських місцях після 22.00, – розповідає Світлана Іванівна. – Відповідне рішення прийняте. Інформацію про виконання будемо заслуховувати на сесії сільради наприкінці лютого, але я вже зараз можу сказати: жодного порушення не було.
Звичайно, я була готова до
певного несприйняття батьками такого кроку. Адже це село, а як це так заборонити батькам брати з собою дітей на урочистості, які закінчуються далеко за північ, а якщо то весілля рідних… Звичайно, ми дотримуємося розумного в усьому – якщо це весілля рідної сестри, брата – дозволяємо, а якщо просто рідні – до 22.00 нехай дитина веселиться із гостями, а після – будьте ласкаві, відведіть її додому.
Щаслива, що односельці сприйняли усе з розумінням – не було обурення чи нерозуміння, навпаки – підтримка. А щоби школярі не вирішили, що їх у чомусь обмежують, є альтернатива: щоп’ятниці влаштовуємо дискотеки, але тематичні, щоби було цікаво.
Я пояснювала батькам: "Це рішення – не принцип чи гонор, а справжня турбота про дітей, щоби ізолювати їх від негативного впливу".
Ще одним нововведенням стало заохочення відмінників подарунками. Меценатів знайшла знову ж таки сільський голова.
– Підбили підсумки першого семестру, і напередодні Нового року вручили 37 відмінникам навчання подарунки. Діти так тішилися. Це ж так важливо, коли дорослі показують дитині: "Те, що ти стараєшся, вчишся, ми бачимо, ми цінуємо…"
Нічого незвичайного не бачить Світлана Іванівна і в тому, що заборонила гральні автомати. "Ну, і що з того, що вони дозволені всюди? У Комарівцях їх не буде!"
– Наше село невеличке, і я хочу бачити в ньому майбутнє для дітей, каже вона. – Я заборонила гральні автомати два роки тому, коли вони лише почали в нас з’являтися. Звичайно, кошти за них надходили непогані, але я від того відмовилася категорично. Навіть, коли до мене підійшли згодом підприємці з пропозицією відкрити зал комп’ютерних ігор – відмовила, бо то перший крок до гральної залежності.
"Комарівці ще не Голівуд, але мріють ним стати"
– Ті, хто з’являється у нетверезому стані у громадському місці, сплачують штраф, – пояснює. – Спочатку людині роблять зауваження, згодом штрафують. Двічі ми штрафували декого, а ось третього разу не знадобилося нікому – б’є по кишені. А як же інакше? Якось поряд зі школою і дитячим садком побачила серед білого дня групу п’яних. Діти не повинні такого бачити, ніколи.
Я за фахом вчитель. Свого часу була "Вчителем року". Розумію, що наведення порядку починається із виховання дітей.
Ще одна особливість Комарівців: мешканці села ніколи не їдуть скаржитися кудись до району чи до Чернівців. Навіщо? На місці є Світлана Іванівна, яка усе вирішить. У день нашого приїзду вона саме вирішувала питання відключення світла в однієї із мешканок.
Жінка розлучилася з чоловіком, у сім’ї – багато дітей. За несплату відключили світло. Тиждень родина прожила у темряві, а потім жінка прийшла по допомогу.
– Я пообіцяла виділити їй 150-200 гривень матеріальної допомоги, але це ж не миттєва процедура, поки що дала їй свої гроші – не сидіти ж дітям у темряві. Вона поїхала з грошима до РЕМУ і повертається: "Сказали ще доплатити 50 гривень". Я обурена одразу телефоную туди, а мені пояснюють, що вона сплатила меншу суму, ніж я їй дала. Тоді вже вона в плач: "Купила дітям олії…" Ну, чого ж не сказала – чи я би не дала її дітям олії? Посоромилася мені сказати, що в них немає грошей на харчі.
Коли мене вибрали сільським головою, мій батько сказав: "Робота двірника (сільського голови) – дуже важка. Кожна людина – індивідуальна, вислухай, допоможи їй, зрозумій". За його словами я живу і працюю всі ці роки. Батько помер п’ять років тому, і багато з того, що я зробила у селі, так і не побачив. Я лише почала будувати міст, коли його не стало. Якось він наснився моїй знайомій: "Передай доньці, щоби вона зібрала всі сили, але міст добудувала". Я добудувала міст, хоча він того вже не побачив. Як ми то робили – довга історія, але як мені боляче було, коли під кінець будівництва почали "друзі" писати в усі інстанції. Приїхали з перевіркою. Ось тоді я гірко заплакала. Плюнули в душу. Перевірка не виявила порушень, та й односельці обурені до них вийшли: "Нашу Світлану Іванівну ображають!"
Було, що мене зраджували, але усе пережила. Зробила капітальний ремонт у дитячому садку – перекрили металочерепицею дах, полагодили каналізацію, підвели газ, розпочали ремонт у Будинку культури. А як ми проводили газ – можна книгу написати, але провели!
Село стало переможцем республіканського конкурсу як населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку. І це лише початок! Комарівці ще не Голівуд, але мріють ним стати. Нашими мальовничими куточками зацікавилися інвестори: голландці сказали, що перетворять його на справжній Голівуд. І я вірю в це! Бо для того, хто хоче щось зробити, – неможливого немає. Ну, і що з того, що до тебе цього ніхто ніколи не робив – зроби це першим!
До слова…
У селі Світлану Бажуру називають: "Жінка, яка все встигає"
42 роки, за гороскопом – Скорпіон.
У господарстві сільського голови – майже 100 кролів, кури. За всім доглядає сама. "Домогосподарок не тримаю" – сміється.
Виховує двох дітей: синові – 23 роки, донька навчається у сьомому класі.
У господарстві допомагає сусідка Марія Шершень, яка замінила маму.
