
На шостий день роботи влаштувала міжнародний скандал
– Як воно – бути обличчям каналу?
– Я не відчуваю, що мене бачить купа людей. Для мене важливий контакт, коли я бачу людей на презентаціях своїх книжок. Кажуть, у "MTV-Україна" рейтинги високі. Радості від цього у мене немає. Це звичайна рутина. Просто робота – і все.
– Що найбільше отруює життя?
– Одразу хочеться сказати, що нікотин. Але насправді зараз мені отруює життя робота. На шостий день роботи на "МТV" я влаштувала міжнародний скандал. У новинах розповідала про законність виграшу Росією тендеру на проведення Олімпійських ігор. У текстовій підводці йшлося про те, що Олімпіада в Сочі – це "капець" для природи і що вона збагатить мафію. Але це не завадило росіянам влаштувати конкурс молодих талантів, під час якого з’ясовували, хто ж матиме право виконувати гімн Олімпійських ігор. І хто б міг подумати, що переможцями стануть українці – Потап і Настя Каменських? Усе це прозвучало у програмі. Росіяни одразу ж написали: мовляв, це міжнародний скандал, а сволоту, котра озвучила таке в ефірі, слід негайно звільнити. Буцімто провокація. Але у чому ж провокація? У кого параноя – для того провокація. А для інших це просто смішно. Мене ще наразі не звільнили, але, коли звільнять, обов’язково розповім вам ще більше цікавих історій.
– Що найбільше дратує у роботі?
– Доводиться прокидатися рано та довго стояти в заторах. Я – дуже ледача людина. Багато часу витрачаю не на те, що потрібно, а могла б займатися творчістю. Раніше я займалася тим, чим хотіла, а тепер день став коротким.
– Чи є гасло у твоєї програми?
– Є: "Знімання макаронів із ваших вух".
Продюсери намагаються припудрити бідність
– Чи викликала здивування пропозиція працювати на "МТV"?
– Зовсім ні, адже продюсери хотіли бачити європейського та вокативного ведучого, і аби він не був схожий на ведучих з інших каналів, приміром, з "М1". Річ навіть не в епатажності. Шукали людину, яка б не читала тексти з підказок. Людина мала бути з живими очима і могла говорити текст від себе. Я роблю новини, які повинні бути схожими на шоу. Не просто констатувати події. З іншого боку, я не можу вживати в ефірі словосполучення "російська попса". Бо десь там сидить людина, яка це все відстежує і одразу ж пише кляузи про міжнародний скандал.
– Ведучі з інших каналів не докучають?
– З ними не спілкуюся. А те, що вони мене ненавидять, – давно відомий факт. Одна білявка з "М1" якось сказала: "Эта сука еще и книжки пишет?" Загалом мені байдуже, що вони думають про мене. Вони живуть із багатими дядьками та заробляють собі бали на корпоративах у лазнях. Мене мало обходять подробиці їхнього особистого життя. Довкола достатньо людей, які мене цікавлять.
– Як гадаєш, скільки ще часу протримаєшся на "МТV"?
– Не знаю. Ще деякий час. Основна мета мого життя – не бути "типу в телевізорі". Це спосіб заробляння грошей, і далеко не найлегший. Телебачення значно більше втомлює, ніж написання статей, чим я собі заробляла на життя раніше.
– Що таке гламур для тебе? І чи присутній він на нашому телебаченні?
– Присутній. Продюсери намагаються усе загламурити – припудрити бідність. Більшість українців не живуть заможно. Але гіршою є духовна бідність. Коли бракує інтелекту, глибших цінностей, порожнечу заповнюють блиском фальшивих діамантів.
"Страшно мати дітей – боюся придушити
їх своєю авторитарністю"
– "Письменниця, яка матюкається" – це для тебе комплімент чи образа?
– Ні, це швидше свідчення недалекості людей. Хто що бачить: один бачить калюжу, а інший небо, яке в ній відбивається. Якщо людина в тексті сприймає тільки матюки і виділяє їх як основне для себе, то тут нічого не вдієш. А інші бачать розв’язання якихось моральних проблем, питання особистої свободи, історії кохання і багато "стьобу". А матюки – це лише засіб стилістичного підсилення. Дехто каже по-іншому: Ірена Карпа – письменниця, яка каже слово "але".
– У твоїх героїнь багато чоловіків. У тебе в житті так само?
– Зараз – ні. Мені все набридло, тому я повернулася до свого старого кохання. Знайшла те, що колись загубила.
– Якими будуть твої діти?
– Які будуть – такі будуть. Насправді, найгірше дитину планувати. Головне, щоби дитина була впевненою. Не треба їй нав’язувати свої плани. Велика ймовірність, що у "просунутих" батьків дитина буде "гопником", носитиме спортивні штани і слухатиме шансон. Сподіваюся, зі мною такого не станеться. Мені страшно мати дітей – боюся придушити їх своєю авторитарністю. Головне – дозволити дитині обрати в житті свою дорогу і підтримати її у виборі, а не нав’язувати свої цінності.
Для "Playboy"
не підходить, коли стирчать ребра
– Ти любиш мандрувати. Чи запланувала вже нову поїздку?
– Зараз я настільки стомлена телебаченням, що просто мрію "звалити" у довгу мандрівку. Хочу в гори, десь до Евересту. Востаннє я була на Кавказі. Залишилося багато хороших вражень від Грузії. А ще дуже хочу потрапити до Латинської Америки – в Перу. Це наче моя внутрішня батьківщина.
– Звідки такі відчуття?
– Мені важко пояснити. Бачу дивні сни, пов’язані з писанками. Візерунки на гуцульських космацьких писанках дуже подібні на візерунки на дорожніх флягах інків.
– Чи були комплекси під час зйомок для журналу "Playboy"?
– Для мене не було. Але в інших були. Навіть у поп-співачок. Вони приходили у стрингах, аби білизну потім замалювали і зробили видимість, що вони фотографувалися голі. На мій погляд, це тупо. Насправді, секс – в очах. Ми навмисно зробили фотосесію без мережаної білизни. Щоби все було справжнє. Гінекологію прикривали тінями, аби було чесно і не вульгарно. Нічого поганого у фотографуванні для "Playboy" не бачу. Доводилося зніматися двічі, бо перший варіант був надто агресивний. Для такого журналу не підходить, коли стирчать ребра. Усе повинно бути пухкеньким.