З невеликої теплиці –городини на весь рік

Глибочанка Рита Пагіна досі зберігає свіжим один помідор з минулорічного врожаю – залишила його, щоби перевірити, доки можуть зберігатися власноруч вирощені плоди. Зелений плід пожовк, але не зіпсувався, і навіть на початку весни придатний до споживання.
З невеликої теплички жінка забезпечує огірками й помідорами весь рік дві сім’ї, та ще й сусідам роздає.
"Для висаджування використовую грунт для вазонів"
– Огірки й помідори у нас майже ніхто не вирощує, бо бояться фітофтори. Це грибкове захворювання, від якого сохне листя, чорніє плід, – каже городниця-аматорка.
Вона поділилася таємницями врожайності. Розсаду жінка вирощує сама. Каже, що вдома це зробити трохи важче, ніж у спеціальному парничку, де витримується визначена температура. Зате можна бути впевненим, що отримаєш саме той сорт, який потрібен. Бо на базарі ті, хто продають розсаду, дуже часто насправді висаджують один сорт помідорів, сортують саджанці й видають їх за різні рослини. Високі, середні і низькі саджанці продають як три різні сорти. І навіть якщо продавець сумлінний, у нього може не виявитися саджанців потрібного вам сорту. Тож пані Рита розсаду вирощує сама. Висіває помідори ранніх сортів 13-14 березня.
– Є якийсь секрет, щоби розсада була якісною? – запитуємо.
– Тільки "Вермістил", мінеральні добавки додаю. Треба перевіряти насіння у підсоленій воді. Десертну ложку солі розводжу в підсоленій воді, кладу туди насіння на 10-15 хвилин. Якщо насіння осіло – це стовідсоткова гарантія сходження. А те, що плаває, можна вже викидати, щоби марно в грунт не садити. Потім насіння промиваю водою і залишаю, щоби висохло. Це тільки перевірка насіння. Потім у "Вермістилі" (органічне добриво) треба його замочити. Це для того, щоби краще сходило. Я викладала насіння під кварцову лампу на кілька хвилин, але мені здається, що від цих добрив воно краще сходить. У розчині марганцівки також замочувала насіння помідорів. Кажуть, що це вбиває мікроби. Замочувати треба на дві-три години.
Після цього насіння можна висаджувати у грунт. Беру грунт, який продається для вазонів. Він м’який. І посіяти насіння навіть пінцетом можна. Викладаю насінини в рядочки через два-три сантиметри і зверху накриваю другим шаром грунту – десь на два сантиметри. Для розсади використовую коробочки від ківі. Вони менше місця займають на підвіконні. Помідори за сім-дев’ять днів повинні зійти. Коли помідор буде мати два справжні листочки, тоді його треба пересадити – пікірувати. Для цього вже можна одноразові стаканчики чи невеличкі пластикові горщики використовувати. І далі вже через день-два краще замість води користуватися для поливу добривами, біодобавками. Беру наші добрива для підживлення, імпортних не визнаю. Навіть для квіток купую лише наші добрива, універсальні, на основі гумусу.
Свіжі помідори зберігалися до 14 січня
– А як боретеся із захворюваннями рослин?
– Уже потім, перед висаджуванням на город, помідори повинні пройти профілактику. Можна обробляти нешкідливими органічними засобами, наприклад, препаратом "Фітоспорин". Раніше зазвичай перший раз обробляла помідори мідним купоросом, але зараз уже мідний купорос від захворювань рослин не допомагає. Вчасно треба рослини доглядати, підливати, удобрювати. І підв’язувати, щоби помідори не лежали на землі. Для огірків – універсальні сіточки підходять, це взагалі краса. Можна з усіх сторін і дістати, і гарно дуже. Навіть коли дощ іде, я беру плоскоріз – і в парничок. Мені там дуже подобається, коли дощ.
– Ви користуєтеся плоскорізом замість сапи?
– Так, це зручно. І навіть на відкритому грунті, коли мокро, сапою не зможеш працювати, а плоскорізом – легко.
Років п’ять Рита Пагіна висаджувала помідори під дугами – це півтораметрові опори, вкриті поліетиленом. Там ранні помідори десь на три тижні раніше достигають, ніж на грядці. Перевагу надає вітчизняним сортам "Ольга", "Ірина", "Нептун". Улюблений сорт помідорів – "Пабло", а огірків – "Дельпіно". Бувало, що в людей помідори на відкритому грунті хворіли, а під дугами ранні сорти уже встигали дати урожай.
Торік Рита Пагіна уперше спробувала вирощувати городину в парничку розмірами 5,5 на 4,5 метра. Без використання хімії з 50 кущів помідорів та 30 огірків зуміла зібрати такий урожай, що на весь рік вистачило її сім’ї, сім’ї родичів та ще двом сусідам. Плоди пані Рита і консервувала, і квасила, і сік робила. Частину залишила свіжими у коморі. Їх вистачило до 14 січня.
Наступний урожай господиня планує зберігати інакше, так, як учив її колись дід. Кущ помідорів виривають разом зі стеблом і плодами й підвішують десь у сараї, корінням угору. Тоді плоди зберігаються червоними й соковитими значно довше.