Кореспонденти "МБ" побували у святая-святих – касі перерахування готівки управління Національного банку України в області. Стільки грошей нам ще не доводилося бачити. – Я маю справу з грошима майже 24 роки, і вони не викликають у мене жодного бажання заволодіти ними, – зізналася Галина ЛИСЕНКО, начальник відділу готівкового оббігу і касових апаратів управління Нацбанку України в області, яка була нашим екскурсоводом у касі.
– Якогось особливого захоплення чи внутрішнього трепету при вигляді пачок банкнот не відчуваю. Для мене це – звичайні папірці. Хтось працює з документами, а мені доводиться з грошима. Я сприймаю їх, як своєрідний товар, який потрібно перерахувати і контролювати, аби все зійшлося. Такої ж думки всі наші працівники. Касирів ми підбираємо на конкурсній основі. Претенденти подають детальну автобіографію, декларацію про доходи, відгуки з попереднього місця роботи. Все це потім детально перевіряється. Є ще одна вимога: у системі Нацбанку не повинні працювати родичі. З касирами ми підписуємо угоду про матеріальну відповідальність. До того ж, щороку вони проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації.
Машина замінює десять касирів
У касі перерахування готівки працює бригада – три касири-оператори і адміністратор-контролер. Однак вони не перераховують банкноти вручну. З цією роботою відмінно справляється німецька автоматизована система.
– Одними з перших в Україні ми придбали її десять років тому, – розповіла Галина Лисенко. – І за цей час не склали жодного акту про нестачу чи надлишок банкнот. Отож система досить надійна. Вона фіксує кожну секунду операції. І видає всю інформацію – скільки банкнот і якого номіналу було перераховано. Якщо виникають якісь сумніви, завжди можна перевірити. За одну зміну машина може перерахувати від 250 до 300 пачок, у кожній із яких – тисяча банкнот. А норма денного перерахунку на одного касира – 30 пачок. Отож система замінює десять касирів. За весь період роботи вона перерахувала 510 тисяч пачок банкнот різних номіналів. І жодного разу не помилилася.
Запасів готівки вистачає на три місяці
Обслуговують автоматизовану систему касири-оператори, а їхню роботу контролює адміністратор, який до того ж будь-якої хвилини може прийти на допомогу. Один із касирів безпосередньо працює на машині – закладає в неї банкноти. Перерахована готівка складається у пачки, які перев’язуються стрічкою. Пізніше на спеціальній машині, яка нагрівається до 220 градусів, їх автоматично пакують у поліетиленову плівку. Зверху наклеюється етикетка, на якій вказують реквізити банку, дату пакування, номінал і рік випуску банкноти, і обов’язково – бригаду, яка виконувала роботу. Після цього перераховані гроші, які пройшли перевірку, відправляють у банки чи на інші потреби.
– Головне наше завдання – забезпечити грошима не лише банківські установи, а загалом увесь регіон, – пояснює Галина Михайлівна. – Тому обсяг готівки в управлінні – надзвичайно великий. У сховищі, яке можна назвати серцем банку, зберігаються запаси грошей, якими можна забезпечити потреби області протягом трьох місяців. Ми заздалегідь усе обраховуємо та передбачаємо. Якщо бракує якихось номіналів банкнот, то замовляємо їх у центральному управлінні. Коли ж накопичуються великі надлишки готівки, то відправляємо її до Києва, де зберігаються всі запаси. Хоча наша область найменша в Україні, та за обігом готівки – далеко не остання. Надходження грошей у нас завжди перевищує їх видатки. Тому ми постійно вилучаємо готівку з обігу. Вилучили старих банкнот
на півмільярда
Проте автоматизована система перераховує не всі банкноти. Вона відкидає у так звану кишеню повернення ті, що викликали в неї якийсь сумнів – надірвані, потерті чи зім’яті. Їх потім перевіряють вручну на детекторах.
– Частину з них ми вилучаємо з обігу, – каже Галина Лисенко. – Скажімо, минулого року було вилучено банкнот на суму 546 мільйонів 855 тисяч гривень. Це здебільшого номіналом в одну та дві гривні, які постійно знаходяться в обігу, тому частіше стираються та рвуться. Нацбанк хоче випустити більше одногривневих монет, які би довше служили. Хоча банки і клієнти не дуже хочуть ними користуватися, мовляв, вони важчі та незручні. Та з кожним роком кількість вилучених з обігу банкнот зменшується, бо ми постійно поповнюємо їх новими випусками. Часом доводиться вилучати й фальшиві банкноти. Так, минулого року в управлінні дослідили 400 сумнівних банкнот. З них 183 виявилися підробленими. Зазвичай, їх роблять на кольорових принтерах. Якщо раніше більше підробляли одну чи дві гривні, то останнім часом перейшли на крупніші – 50, 100, 200. Хоча серед підроблених найбільше було десяти- і двадцятигривневих банкнот. А деякі "умільці" навіть примудряються виготовляти банкноти нового дизайну.
