Три дні у Чернівцях відбувався фестиваль "Букова віть", який отримав статус міжнародного. На площі Філармонії демонстрували національні костюми та вироби народних майстрів. Іноземці із захватом оглядали чудові буковинські вишиванки, киптарі, сардаки і череси, тайстри і топірці."Вишивала ікону всю зиму"
– Працювати над вишиванкою треба півроку, – каже майстер художньої вишивки Василина ВАТРИЧ. – Вчили мене цього бабуся з мамою. Роботи я не продаю, лише показую гостям краю. Загалом жіноча вишиванка коштує 200-300 гривень, чоловіча – 400 і більше. Також виставила на показ вишиті ікони. Одну ікону вишиваю всю зиму. Щоби вона була грамотною, спершу треба зробити малюнок за усіма канонами.
– Сьогодні показую вироби з дерева – підсвічники, різні фігури, – підтримує розмову майстер художнього різьблення по дереву, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимир ДЕНИСОВ. – Це пластична різьба. Дивлюся на дерево і починаю фантазувати, що з нього можна зробити. Роблю замальовку, сушу деревину і починаю майструвати. Майстерні не маю, тому творю просто на кухні. Щоби виготовити невелику роботу, треба один-півтора місяця.
А ось майстри з Вижниці продали декілька своїх виробів. Гості із задоволенням купували дерев’яні ложки для меду, скриньки по 20-30 гривень.
– У мене традиційні буковинські роботи, – каже директор Вижницької художньої школи, заслужений майстер народної творчості України Володимир ВОРОНЧАК. – Не мав наміру їх продавати, але люди почали просити, що хочуть придбати сувенір на пам’ять. Іноземцям сподобалися орнаменти на дерев’яних виробах. Це солярний знак – сонце, або Ружа, а ще стилізовані пташки, шишечки, квітки, листочки. Я роблю їх без попередньої мітки олівцем. Беру гарячий тесак і малюю. Якщо дуже правильний візерунок – не цікаво. Треба, щоби була динаміка малюнка.
Гості з Німеччини, які ходили у національних костюмах, грали баварську музику. Вони були у захваті від буковинок і дуже хотіли приїхати до нас наступного року.
– Ми приїхали з німецького округу Швабія і граємо традиційну баварську музику на духових інструментах, – каже музикант Отто ПАУЕР. – Наш гурт називається "Музиканти з Гунтер Хіллінгера". Ми раді, що потрапили до Чернівців. Це фантастичний фестиваль. А які гарні буковинки у своїх національних костюмах!
"Модниці
купували постоли
за 200 гривень"
Родзинкою фестивалю став показ колекції буковинських народних строїв, яку зібрав відомий народознавець, художник-модельєр Микола Шкрібляк. Демонстрували одяг студенти Чернівецького училища мистецтв імені Сидора Воробкевича. Це було вишукане святкове національне вбрання минулих століть із різних сіл Буковини. Був у колекції і костюм, вишитий у неволі – Сибіру.
– Я щиро тішуся з того, що надбання нашого народу явилося світові у всій красі, – каже Микола ШКРІБЛЯК. – У танцях, музиці, народному одязі, виробах наших майстрів – глибока філософія, рідкісна поетика, яка цікавить увесь світ.
Екзотикою фестивалю був народний танцювальний колектив "Топорівчанка". Їхні дівочі костюми справді унікальні: полотно розшите складною композицією з бісеру. Цей костюм – символ дівочої гордості. Дівчина одягає його останнього дня напередодні весілля. Костюм передається з покоління в покоління і є майже в кожної дівчини. На голові – ковиль-трава, яка росте в Казахстані. Щоби змайструвати такий одяг на замовлення, доведеться викласти щонайменше півтисячі доларів. До речі, на фестивалі українські модниці розкуповували… постоли
вартістю 200 гривень.
– Наші люди захоплені мистецтвом, – зауважив голова обласної ради, голова оргкомітету фестивалю народних мистецтв Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ. – У фестивалі взяли участь понад тисяча учасників творчих колективів. Кожен костюм – чи з яскравими кольорами, чи в темних тонах – має свою історію і викликає захват. Ми започаткували цей фестиваль як міжнародне дійство. Це відбулося у День 89-ї річниці Буковинського віча. До Чернівців приїхав президент Європейської організації народних культур Френк Велан. Разом із ним у залі театру ми публічно підписали угоду про заснування міжнародного фестивалю "Букова віть". На фестивалі були присутні колективи з Німеччини, Молдови, Румунії та з десяти областей України. Участь у наступному фестивалі візьмуть колективи із Швеції, Ірландії та десятки інших країн. Це згодом переросте у бізнесові, економічні стосунки.
