«Щоби малювати картину, питала бабусю, як жили раніше»

---
3 774
0
– Двічі стати переможцем престижного Всеукраїнського конкурсу "Нові імена", який організовує Український фонд культури, – рідкісний випадок , – каже директор Чернівецької художньої школи ім. Миколи Івасюка Віктор МАКОГОН, де навчається юна художниця. – Адже визначається лише 25 лауреатів з усіх видів мистецтва. Схвально відгукується про свою ученицю її викладач Ірина Каленик: "Тетяна цікава тим, що має нестримне бажання творити. Вона може малювати свої картини навіть вночі. На конкурсі більшість учасників показували пейзажі чи натюрморти. А Таня представила композицію, що вважається вершиною творчості. Тут потрібно мислити, вміти поєднати на полотні, здавалось би, непоєднуване: час, події, простори, персонажі. Такою високою майстерністю володіє навіть не кожен досвідчений художник".
Цього року, як і минулого, Таня повезла на конкурс серію робіт про українські народні свята та звичаї. "Ця тема невичерпна, тому я вирішила не змінювати її, – розповідає дівчина. – Перш ніж малювати картину, багато читала, розпитувала старих людей, зокрема свою бабусю, як жили раніше. Хочу відтворити український побут і працю. Зараз малюю картину про ковалів. Потім розкажу на полотні про інші давні професії".
До Києва на конкурс Таня їздила з бабусею, яка виростила її змалку і з якою вони живуть удвох. "Кожну з п’яти картин, три з яких – майже метрової довжини, ми упакували в картон, обмотали плівкою, заклеїли скотчем, – ділиться дівчина. – Попросили поставити їх у поїзді на верхню полицю. А в Києві картини довелося нести в руках аж до виставкового залу. Потім ми вішали їх удвох на стіну – тричі довелося переміщати". Свої полотна Таня представляла в українському національному костюмі, пошитому ще прабабусею. Водночас читала вірші зі своєї нової збірки поезій "З вікна мого серця".
З Києва Тетяна привезла диплом лауреата, відзнаку Українського фонду культури у вигляді медалі та 200 гривень премії. Обіцяли ще путівку в "Артек". А на картини (рами, фарби, пензлі) було витрачено із сімейного бюджету понад 500 гривень. Якщо врахувати статки сім’ї – мінімальну пенсію бабусі та 70 гривень Тетяниної стипендії, яку їй виплачує облдержадміністрація, – сума фантастична. "Довелося позичати гроші у знайомих, аби замовити великі рами, – розповідає дівчина. – А видавати книги мені допомагають спонсори. Одну мою картину продали на муніципальному балу. Бабуся віддала
борги, а решту ми витратили на мою збірку. Мені подобається малювати і писати вірші, хоча ці захоплення дуже дорогі. Однокласники інколи скаржаться, що їм сумно, нікуди час дівати. А мені його не вистачає. 24 години на добу – це дуже мало. Я б хотіла ще навчитися грати на скрипці. Але на це немає ні часу, ні грошей".
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:


Logo
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів” в рамках реалізації
грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”


Copyright 2024. Всі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
при розміщенні посилання (для Інтернет-видань - гіперпосилання) на molbuk.ua. Посилання
(гіперпосилання) обов'язкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.