Вулиця О. Кобилянської ніяк не може стати пішохідною

Олександра Балан працює контролером МКП "Паркування" біля шлагбаумів, встановлених на вул. О. Кобилянської для обмеження проїзду. На цій роботі вона має змогу побачити, хто є хто у нашому місті, хто тут почувається господарем, а для якого закони не писані.

– Коли я прийшла на роботу – за голову схопилася. Постійні крики, сварки з лайкою, ламання шлагбаумів. Перші слова, які я чула від водіїв, що під’їжджали, були нецензурними. Завжди пояснюю, що є відповідне рішення сесії, що безкоштовно можуть проїжджати вулицею О. Кобилянської лише аварійні служби та місцеві мешканці. У відповідь лунали погрози як на мою адресу, так і на адресу мера Федорука, якого не раз обіцяли взяти "за нижнє місце". Завжди намагалася пояснити людям, що і до чого, просила не сигналити зайвий раз. Сьогодні ситуація дещо спокійніша, водії поводяться більш стримано.

Замісь того, щоби платити, чую:

"Пішла ти..."

– Хто поводиться найнахабніше?

– Насамперед, вперто ігнорують правила посадові особи.

Під’їжджають до шлагбаума, сигналять. Підходжу, кажу: "Платіть – і їдьте". У відповідь чую: "Пішла ти… Я – працівник СБУ чи міліції!" – і показують якесь посвідчення. Але ж службове посвідчення не дає права безкоштовного проїзду пішохідною вулицею.

Інша категорія – бізнесмени, котрі відкрили на вул.

О. Кобилянської магазини та офіси. У положенні, затвердженому міською радою, записано, що усі фірми, розташовані на вулиці, повинні укласти угоду і платити певну суму. Тим більше, що шлагбауми працюють лише вдень – з 9.00 до 20.00 (до 18.00 взимку). Решту часу проїзд відкрито. Ні, обов’язково їм треба під’їхати під магазин удень. Або в перукарню чи салон краси – пройти 20 метрів категорично відмовляються, обов’язково треба поставити своє авто під двері.

А ще є Господарський суд на початку вулиці. Його працівники хочуть під’їхати аж під приміщення. Платити, звичайно, судді не збираються.

Стався й інцидент, коли на мене напали. Це був весільний кортеж – сім авто. Назвалися працівниками СБУ. Заплатити відмовилися, погрожували, зірвали з мене службові нашивки, штовхнули під машину. У цей час підійшов мій чоловік, який усе бачив. Викликали міліціонера, котрий чергує в РАЦСі. Той сержант підійшов, а його обступили, посвідчення почали показувати, він і попросив мене впустити їх безоплатно. Конкретної відповіді на свого листа до прокуратури я так і не отримала, хоча номери авто записала.

"Чим дорожча машина, тим нахабніші люди"

– Часто чуєте погрози?

– Систематично. І "завтра ти тут не будеш працювати", і "сьогодні додому не дійдеш" та інші. Спочатку я плакала, хвилювалася, було дуже прикро, бо не звикла до грубих слів. Страшенно дивувала зухвалість молодих хлопців.

Чим дорожча машина – тим нахабніші люди. Я відповідаю і за стоянку біля шлагбаума. Водії недорогих авто платять гривню за стоянку без зайвих слів. "Круті" категорично відмовляються. Шлагбаум постійно намагалися об’їхати тротуаром – довелося встановити на тротуарах тумби.

– А ті, хто платить, роблять це охоче?

– Лише один раз за час моєї роботи за проїзд заплатили 50 гривень без зайвих розмов. То приїхала вантажівка з київськими номерами з товаром до одного з магазинів. Я їм пояснила, що й до чого, директор магазину вийшла і заплатила. А так переважно простягують одну-дві гривні та просять пропустити. Платять лише весільні кортежі. Чим скромніші на вигляд люди – тим менше розмов. За місяць набирається чимала сума. У липні був найбільший збір – 2400 гривень.

Часто заїжджають з іншого боку – біля Нацбанку, з провулків, розсовуючи тумби. Зараз на вулиці Доброго якийсь ремонт роблять – авто проїжджають біля огорожі.

Насправді ж переважній більшості тих, хто їде на вул. О. Кобилянської, там робити нічого. Дівчину підвозять до перукарні, дитину в дитячий садок.

Правильно зробили, що встановили шлагбауми, лише мало ми грошей беремо. Я чула, що в Києві у таких місцях беруть по 200 гривень, у Львові – 150. У нас найменша ціна.

Міліція ніколи

у конфлікти

не втручається

– Є категорії, які не повинні платити. Хто до них належить?

– Насамперед це мешканці вулиці, але і тут існують певні обмеження. Так, безкоштовно проїжджати можуть лише ті водії, які мають прописку. А живе тут один "крутий", який вважає, що до нього можуть їздити усі його друзі.

Зазвичай вигадують найрізноманітніші причини для проїзду – одні до мами їдуть, інші щось додому везуть. Тоді починають скандалити, намагаються об’їхати шлагбаум, час від часу ламають його. А якщо зламають – одразу вся вулиця заставлена автомобілями.

Міліція ще жодного разу сюди не підійшла, щоби проконтролювати, хто їде під шлагбаум. Штрафують час від часу за неправильне паркування, стежать за весільними кортежами, щоби не закривали номери авто, але на пішохідну частину вулиці не заходять. Навіть не втручаються, коли водій відмовляється платити за паркування.

– На вулиці є чимало машин. Значить, таки пропускаєте?

– Машин справді багато. Треба сказати, на вулиці О. Кобилянської живе чимало заможних людей. Є такі, що мають по декілька авто на сім’ю. За положенням, ми маємо їх пропускати. Вони цим користуються – їздять кілька разів на день. Особливо тут жвавий рух обідньої перерви – усі хочуть обідати вдома.