– Будинок наш будувався як кооперативний, – каже Стелла Стадник, голова житлового будівельно-експлуатаційного товариства, яка уособлює комунальний міні-ЖРЕП, – тому він належить лише нам. Єдине, що нас зараз турбує, – це відсутність розрахункових книжок. А водоканалу та обленерго це вигідно. Прийшли якось з водоканалу і пригрозили відключенням води, не перевіривши, що все проплачено. А їм же не поясниш, що хтось платить трохи швидше, хтось пізніше. Якщо відключають, то весь будинок. Якби були у кожного книжки, перевіряли би по них. Проте ми намагаємося не заходити в борги, а навіть навпаки маємо переплату. Я вже коли здійснюю всі розрахунки, то беру гроші з тих, що виділено на ремонт, приміром, щоби оплатити поточні рахунки на світло та воду.
Робочий день Стелли Стадник, бухгалтера за професією, може починатися о 6-й ранку, а закінчуватися іноді о 12-й ночі. То зателефонує сусід щось запитати по сплаті, то зайде сусідка за якоюсь довідкою. Проте жінка не нарікає і справно виконує всі обов’язки ЖРЕПу.
– Зовсім не потрібно стільки працівників, щоби здійснювати розрахунки, – переконує Стелла Василівна. – Мешканці невеликих будинків можуть чудово організовуватися самі і на власні очі бачити, куди йдуть їхні гроші, щоби потім не скаржитися.
А чи не сваряться між собою мешканці будинку, якщо на весь будинок один лічильник на світло, запитали ми у Стелли Василівни. Виявляється, що всі показники знімаються разом з найбільш зацікавленими мешканцями, а потім поквартирно віднімаються.
– Якщо сім’я, наприклад, кудись їде, я не враховую квартиру у сплату протягом певного періоду, – розповідає пані Стелла.
У разі виникнення якоїсь проблеми – заміни покрівлі чи ремонту фасаду, приміром – мешканці всі як один збираються на загальні збори і розв’язують її спільно. Доки не дійдуть згоди, відкриває таємницю пані Стелла, не розходяться, але меншість завжди підкоряється більшості.
Мешканці, з якими ми спілкувалися, загалом задоволені роботою власного міні-ЖРЕПу. Аня Чепишко, мешканка однієї з квартир будинку: "Мене цілком влаштовує робота та оплата у нашому товаристві. Я не маю клопоту з книжками і сама бачу, куди йдуть мої гроші. Будинок відремонтовано, під’їзд прибрано. Ми живемо, як у приватному будинку".
Сьогодні у Чернівцях, як повідомили в департаменті житлово-комунального господарства, існує 77 прикладів самоорганізації населення. Деякі лише починають свою роботу, як будинковий комітет на Полєтаєва, 11, де поки що, за словами однієї з мешканок будинку пані Лідії, зібрали анкети з інформацією про першочергові заходи, які потрібно здійснити для покращення стану будинку. А також коректно запитали, на скільки готовий кожен мешканець спорожнити свій гаманець.
P.S. Ми пропонуємо жителям Чернівців поділитися на сторінках газети досвідом самоорганізації у своїх будинках. Надсилайте листи на адресу редакції: вул. Головна, 41.
