Березовий сік – чудовий тонізуючий напій, поліпшує загальне самопочуття, робить людину бадьорою, наповнює силами. Соком можна лікувати набряки, захворювання нирок і сечового міхура, сечокам’яну хворобу. Він має сечогінну та протизапальну дію. Березовий сік використовували у лікуванні анемії, фурункульозу, подагри, артриту, ревматизму, трофічних виразок, туберкульозу. У разі вугрів і пігментних плям на обличчі ним умивалися, а на екземи та лишаї робили з нього примочки. Зазвичай лікувально-оздоровчий курс березовим соком триває місяць. У цей період його потрібно випивати по три склянки на день. Під час лікування екземи та лишаю дозу можна збільшити.
Збирати сік потрібно з дерев, які розташовані якнайдалі від промислових зон та автомобільних трас. У молодих деревах шилом роблять отвір, куди вставляють трубочку чи лубок, по яких сік крапатиме у посудину. У дорослих деревах отвір роблять за допомогою триміліметрового свердла. Водночас важливо не нашкодити дереву, щоби й наступними роками воно могло послужити. Після того, як зібрали сік, дерево треба полікувати: вставте в отвір заздалегідь заготовлений кілочок та замастіть його пластиліном, воском чи фарбою.
Корисний рецепт
Квас та вино з березового соку
З березового соку можна приготувати квас. Для цього сік потрібно підігріти до температури 30-35°С, додати дріжджі (15 грамів на літр соку), посудину щільно закупорити і поставити в темне холодне місце. За два-три дні квас буде готовий. Він дуже смачний і корисний, зберігається протягом трьох місяців.
У давнину з березового соку готували вино. В одному відрі соку розчиняли 200 грамів цукру й уварювали його на малому вогні на третину, збираючи піну. Потім сік
фільтрували через густе сито чи полотно і додавали нарізаний шматочками лимон. Коли сік охолоджувався до температури 30-35°С, до нього додавали столову ложку дріжджів. Щойно з’являлася піна, її знімали ложкою, а сік розливали в пляшки, закупорювали й ставили в холодне темне місце. За два-три місяці вино готове до вживання.
