У грудні минулого року на затвердження сесії міської ради було винесено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Іншими словами, пропонувалося оформити стягнення міською владою додаткових коштів з підприємців при відкритті офісів, магазинів та ресторанів, будівництві. Про особливості цього документа розповів директор департаменту містобудівного комплексу і земельних відносин міста Віктор ОЛЕНЧУК.– Хто був ініціатором розробки такого Положення?
– Передусім хочу зазначити, що міська влада нічого тут не вигадала від себе. Йдеться про виконання постанови Кабміну від 30 грудня 2000 року "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів". Цей документ дозволяє органам місцевої влади із замовників, які здійснюють реконструкцію, створюють нові об’єкти, залучати до 25% коштів від вартості об’єктів на створення інфраструктури. Будь-який новий об’єкт не може функціонувати без сучасних мереж – водопостачання, каналізації, електроенергії, телефонних ліній, під’їзних шляхів, існуючі часто просто не витримують таких навантажень.
Кошти замовників на ремонт мереж залучалися навіть за радянських часів. Але дотепер у нашому місті розміри коштів встановлювалися працівниками органів влади в кожному конкретному випадку і не існувало єдиного механізму нарахувань. Тому й виникали питання, чому одному це обходиться в одну суму, іншому – в іншу.
– Чи встановлює документ обмеження розмірів залучення коштів?
– Так. Розробляючи Положення, робоча група взяла за приклад Положення Київської міської ради "Про пайову участь інвесторів у створенні соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва". Але в столиці інші можливості, тож ми їхні цифри зменшили. Наш документ виносився на громадські слухання, публікувався в міській газеті. Тобто усі необхідні інстанції Положення пройшло, і в грудні минулого року було винесено на сесію міської ради. Але депутати його не затвердили. Ті, хто уважно прочитали цей документ і звернули увагу на цифри, зазначили, що він встановив розміри залучення коштів не 25%, як у постанові Кабміну, а лише у 7-12%.
Нижчий відсоток ми встановили тому, що чимало коштів йде на виготовлення і оплату технічних умов обленерго, водоканалу, тепломережі, Укртелекому, газопостачальницьким організаціям. Усі вони мають свої нормативні відомчі документи на видачу технічних умов. І часто це навантаження на підприємців стає досить значним. Тому Положенням визначається, що підприємець, вирахувавши вартість робіт усіх згаданих організацій, подає про це документ. Якщо його витрати вже сягнуть 25%, Положення передбачає звільнення від подальших додаткових витрат.
Кошти залучаються у фонд розвитку міського бюджету, з якого фінансуються лише капітальні вкладення у розвиток Чернівців. Насамперед – реконструкція і прокладання інженерних мереж.
– Тобто підприємець, починаючи свою справу, зможе заздалегідь врахувати і додаткові витрати?
– Положення містить формулу, за якою підприємець сам може вирахувати, скільки йому доведеться платити. Це і є основною метою документа: створити прозорі і однакові умови для всіх суб’єктів господарювання. Особливо це стосується інвесторів з інших регіонів. Так, у конкурсі на здобуття права оренди земельної ділянки на вул. Руській, 1, брали участь дві київські фірми і одна львівська. Вони так і казали: "Ми хочемо знати правила гри у вашому місті".
До речі, Положення забере частину роботи в чиновників, а також у депутатів міської ради, які сьогодні приймають рішення в кожному конкретному випадку, хто і скільки має платити.
Ставлення до такого навантаження з боку підприємців, звичайно, неоднозначне. Часто підприємці мають цілком вагомі причини для невдоволення. Наприклад, починаючи якийсь проект і не маючи ще жодного результату, важко іноді знайти додаткові кошти. Можливо, хтось із міських депутатів спроектував таку ситуацію на себе, і тому проголосували проти.
– Інвестори обов’язково повинні платити гроші чи можуть на цю суму виконати якісь роботи?
– Кошти сплачувати не обов’язково. Наприклад, якщо фірма будує торговий центр, то в межах тих 25% вона може передати у власність територіальної громади окреме приміщення – магазин чи офіс. Інвестори, які беруть ділянки під житлове будівництво, передають місту 10-15% житла. До речі, такі умови цілком влаштовують замовників, і сьогодні існує навіть значна конкуренція на ринку будівництва житла. Це, напевно, пояснюється тим, що вартість житла в Чернівцях нині дещо завищена.
– А за кордоном теж додатково навантажують підприємців?
– Звичайно, і приклади цього наводив міський голова під час обговорення цього питання на сесії. Світова практика будівництва обов’язково передбачає спочатку прокладання інженерних мереж та комунікацій, а потім вже розміщення об’єктів. У нас же завжди коштів на такі роботи не було. У Чернівцях, зокрема, є цілі мікрорайони без відповідних мереж. Наприклад, Нові Ленківці. Там активно будувалося житло, але не було газу, доріг, трансформаторна підстанція не витримувала навантаження, і в будинках постійно горіли електроприлади.
– Що з цим документом буде далі?
– Під час обговорення на сесії Положення не викликало особливих заперечень. Депутати погодилися, що це треба робити – і не підтримали. Тепер міський голова доручив створити робочу групу за участю депутатів, яка має зважити всі нюанси, і не так змінити, як добре його роз’яснити іншим. Я переконаний, що ми обов’язково повернемося до розгляду цього питання в лютому.
