Нинішній рік, незважаючи на не вельми сприятливу погоду, став доволі врожайним для України: за неповними даними, вже зібрано понад 33 мільйони тонн зерна, третю частину якого буде реалізовано за кордон. Здавалось би, потрібно радіти. Однак, на думку багатьох спеціалістів, наступний рік стане колапсом для села: через високу вартість пального і низьку ціну зерна більшість сільгоспвиробників не в змозі засіяти і виорати свої угіддя.
– Торік тонна зерна третього класу коштувала 700 гривень, – розповідає голова Вижницької райдержадміністрації Василь СОЛОМКО, – а цього року 630 гривень. У нас середня врожайність зернових становить 20 центнерів з гектара. Ми підрахували, що затрати на гектар дотепер були 800 гривень, а вже наступного жнивного сезону цей показник зросте вдвічі. Якщо за тими цінами на хліб, що існують зараз, продати отримане збіжжя, то з гектара можна мати максимум 900 гривень. А де взяти ще 700?
– Тобто вижити зможуть наступного року лише ті господарства, які мають допоміжні промисли, приміром, як "Світанок" з Коритного, де є цегельний завод. Інші ж грошей не мають.
Не краща ситуація і в інших районах. Наприклад, у Новоселицькому 10 тисяч гектарів земель із 47 тисяч не обробляються. За прогнозами спеціалістів, наступного року вільних земель буде половина, тобто понад 20 тисяч гектарів. Причина – відсутність коштів у виробників.
– Впадати у відчай не варто, – каже голова Новоселицької райдержадміністрації Тодор РЕВЕГА. – Тобто орати і сіяти потрібно, що ми й робимо. Кошти знаходимо у тваринництві, підсобних промислах. Є частина господарств, які вже заздалегідь запаслися пальним. Нині працюємо і з однією зарубіжною фірмою, яка готова допомогти запустити комбікормовий завод у Довжку, створити комплекс на вирощування 20 тисяч голів свиней і взяти в оренду 5-6 тисяч гектарів землі. Із 33 господарств району половина – самодостатні.
– Цього року тутешні хлібороби досягли гарної врожайності – 30,1 центнера з гектара. Через те, що ціни на зерно низькі, ми його продавати нікому не будемо, – ділиться керівник ТзОВ "Авангард" Михайло ПОПОВ, – крім, звичайно, своїх працівників. Бо маємо велику свиноферму і тримаємо худобу. Займатися тваринництвом вигідніше, бо м’ясо дороге і дотацію держава дає. Звідси беремо гроші і на пальне, ціна на яке зростає ледь не щодня. А насінництво – збиткове. Я розмовляв з багатьма керівниками сільгосппідприємств. Чимало з них відмовляються від насінництва, хочуть переходити на пасовища, розвивати тваринництво.
– За офіційною статистикою, в області є 18 тисяч гектарів "облугованих" земель, – констатує начальник відділу головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Петро ПЕРНАЙ. – Можливо, це й не повна цифра, бо чимало селян, отримавши паї, не в змозі їх обробити. Щоби виорати гектар поля, потрібно заплатити не менше 400 гривень. Головна проблема – забезпечення пальним. Сподіваємося, що уряд знайде резерви для пільгового постачання села пальним.
Чимало аграрників вважають, що нині буханець хліба повинен коштувати не менше трьох гривень, – тоді вдалося б утримати сільгоспвиробника на плаву. Інакше кількість землі, яка "гуляє", весь час зростатиме. А щодо статистики, то вона, як правило, вп’ятеро занижує реальну кількість неопрацьованих сільгоспугідь. І це ні для кого вже не є таємницею.
8-09-2005, 20:48
0
1 487