Гурт "Танок на майдані Конго" 15 березня виступив у клубі "Платинум". Після виступу кореспонденту "МБ" вдалося поспілкуватися з лідерами "ТНМК" Олегом МИХАЙЛЮТОЮ (Фаготом) та Сашком СИДОРЕНКОМ (Фоззі) про знайомство з Іво Бобулом, Софією Ротару і про чернівецьких дівчат.– У чернівецькому клубі ви грали вперше. Є різниця між виступом на сцені і в клубі?
Фоззі: – Ми завжди граємо різний репертуар. Нам цікаво робити альбоми та концертні програми, які не є однозначними. Є певна добірка пісень – 20-25, – які ми раніше ніколи не грали. Якщо для публіки на майдані певна композиція буде незрозумілою, то в клубі, коли видно очі присутніх, вона буде актуальною.
– З нової платівки "РеФорматЦія-2" заграли лише декілька пісень...
– Так, ми виконали "Маму". Але пісні, які ми переспівуємо з іншими виконавцями, не можемо виконувати самі. Наприклад, "Червону руту" з Софією Ротару або "Пливе човен". Було трохи некомфортно, адже публіка не знає клубних "Танків". Зазвичай такий репертуар ми граємо в Москві.
– Як з’явиласа ідея записати "Червону руту" з Софією Ротару?
– Дуже багато пісень – і "Мама", і "Червона рута" – були ідеями телевізійних каналів. Телевізійники запропонували, а Софія Михайлівна сказала: "Давайте "Червону руту". Вона дуже контактна жінка, світла та легка. Мені було спочатку страшно: я дитиною був, а бабуся казала, що Ротару – її улюблена співачка. На жаль, бабуся не дожила – вона була би дуже щасливою, що її онук був поруч із Софією Михайлівною.
Фагот: – Дуже позитивна і "ненапряжна". Відчувається, що вона велика людина. Але коли йдеться про роботу, вона не соромиться радитися. Запам’яталася спільна робота в студії. Вона запитала нас: "А як тут заспівати?". Це говорить про те, що звання легенди не обтяжує її.
– Як познайомилися з Іво Бобулом?
– Він записувався у нас перед піснею "Іво Бобул". Ми робили пародію на Джеймса Бонда, а Іво Бобул казав: "Май нейм із Бобул. Іво Бобул". Він – дуже жвавий чоловік. Зазвичай естрадні виконавці живуть у своєму світі, і ми не розуміємо їх. А Іво Васильович – контактний чоловік. Коли записали пісню про нього, думали, якою буде реакція залуженого
метра на іронію. На одному з концертів у палаці "Україна" нам сказали, що Іво Бобул чекає на нас у своїй гримерній. Фагот пішов. Думали, буде бити. А ні – йому сподобалось.
– Фоззі, під час останнього візиту до Чернівців ти розповідав, що маєш у колекції 16 головних уборів. Тепер їхня кількість зросла?
– Було 30, потім 60. Коли виступали у Будапешті, забув шапки – їх було вісім-дев’ять. Зараз їх є 30-35. Здебільшого шапки дарують. І я їх беру, але виступати у них незручно. Дівчата самі в’яжуть, я кажу: "Дякую", – але лише деколи можу вдягнути на концерті. Був рекорд – на концерті чотири капелюхи подарували різні дівчата. Колекція є, а виступати немає у чому. У такому разі я йду до магазину "мілітарі" і купую капелюхи спецназу – з вирізаними очима та ротом. Вони – універсальні.
– Фаготе, ти озвучував Джека Горобця у "Піратах Карибського моря". Яка риса твого характеру подібна до нього?
– Навіть коли виходу немає, з оптимізмом дивлюся на проблему. Кажуть, що 70% проблем вирішуються самі собою, а 30 – не вирішаться ніколи. Тому навіщо перейматися – все одно усе буде добре!
– Які асоціації маєте з Чернівцями?
– Дівчата прикольні. Коли їдеш за кермом, голова крутиться на 360 градусів. У Чернівцях багато жінок, на яких хочеться подивитися. Зі сцени в нас очі розбігалися.
