Ціни – як в Америці

Роздрібні ціни в Україні на продовольчі товари сягнули вже європейських. Але це ще не межа, експерти кажуть, вони зростатимуть і далі, хоча, на перший погляд, об’єктивних причин для цього немає – долар падає, євро не росте, ціни на пальне також стабілізувалися. Щоправда, транспортні послуги подорожчали, але перевезення вантажів – ще ні. Проте продукти у магазині коштують у два з половиною рази дорожче, ніж пропонує виробник. Продавці харчових продуктів на ринку в один голос твердять, що пенсії і зарплати зросли, виробники підвищили ціни на сировину, тому й продукти

Виробники ж у свою чергу запевняють, що давно вже ціни не підвищували. Хто ж накручує шалені відсотки? За повідомленням Міністерства економіки, лише протягом першої декади березня споживчі ціни в Україні зросли в середньому від 0,4% до 3,2%. А у Чернівецькій області на 0,6-6,6% подорожчали ячнева крупа, рис, ковбаси, молоко, цукор і соняшникова олія. Чому дорожчають продукти і про прогноз цін, ми запитали у фахівців.

Ціни виросли через великі витрати на виробництво

Володимир ГАВРИШ,

заступник начальника головного управління економіки ОДА:

– Ціни ростуть через подорожчання електроенергії, води, газу, транспортування тощо. Усі витрати виробник включає у відпускну ціну. До області багато продуктів завозяться з інших областей. А якщо зростуть ціни й на вантажоперевезення, то ці витрати відразу позначаться на кінцевій ціні продукту. Нині уряд переглядає ціни, які є сьогодні у транспорті, енергетиці, газовому господарстві. Для суттєвих змін потрібен час. Раніше було так, що у виробника продукцію брали за безцінь, а вже посередники накручували ціну. Нині підходи змінюються, можливості розширюються – виробник має отримувати відповідно до своєї роботи. Гадаю, якщо підвищуватимуться ціни на продукти, то незначно.

Володимир ВІЛІГОРСЬКИЙ,

начальник організаційно-методологічного відділу держінспекції за цінами в Чернівецькій області:

– Протягом другої декади ціни в області зросли не набагато. Загалом ріст цін на харчові продукти пов’язаний зі специфікою області. На Буковині виробляється дуже малий відсоток харчів, а більшу частину продуктів завозять. Очікуване нове підвищення тарифів на комунальні послуги однозначно спричинить стрибок цін. Постановою про державне регулювання деяких видів товарів обмежено від 8 до 18% рівень торговельної надбавки на дев’ять найменувань продуктів. Якщо виробник підвищує ціну, то продавець також змушений її підвищити у межах дозволеної надбавки. А продавці на ринках незадоволені й таким регулюванням цін.

Не виніть виробника

Володимир Іванович,

економіст приватного сільгосппідприємства "Мамаївське":

– Ми ціни не підвищували понад вісім місяців. Вважаю, їх накручують переробники. Наприклад, ми літр молока віддаємо за 1,2 гривні, а у магазині воно коштує – 2,6-3. Минулого року, коли через неврожай підскочила вартість зерна, подорожчав і хліб. Нині ціна на зерно знизилася щонайменше на 60 копійок, а хліб так і не подешевшав. Тому не треба все "звалювати" на виробника. Лиш відтепер будемо підвищувати ціну на продукцію – кредити дорогі, добрива дорожчають, дотації від держави досі не отримали. Має бути інакше – виробникам держава має виплачувати дотацію, ми продаємо продукцію дешевше, а ринкові ціни повинні регулюватися запасами з держрезерву.

Коментар

Валерій Євдокименко,

доктор економічних наук, професор:

– Нинішні ціни на продукти невиправдано високі. Але сьогодні знайти крайнього чи винного неможливо, це комплексна проблема. Ріст цін в економіці закладено ще минулого року, нині реалізується інфляційний потенціал. Тенденція світової економіки полягає у постійному зростанні цін. Зростає і зарплата. Стимулює економіку безперервна інфляція – коли зарплата має випереджати ціни, що зростають. Ситуацію не потрібно драматизувати. Одними монетарними важелями (збільшенням доходів, соціальних виплат тощо) не обійтися. Найперше треба:

- знижувати витрати виробництва – енергоємність, собівартість;

- вивести економіку з тіні (важливо, чому приватизовані підприємства не стають прибутковими, чому не озвучують реальні прибутки тощо);

- налагодити тонке, професійне регулювання внутрішнього ринку (наприклад, щоби знизити невиправдано високі ціни, треба запустити на ринок нових суб’єктів, посилити конкуренцію, навіть відкрити кордони).

опитування

Скільки витрачаєте на їжу?

Оксана, продавець:

– Відсотків шістдесят. Решта йде на комунальні послуги. Причому ми дозволяємо собі тільки хліб, молочні продукти і зрідка м’ясо.

Олександр, бізнесмен:

– У сім’ї нас троє, тому гривень 40-50 на день йде на харчування. Це більше половини нашого заробітку. Не уявляю, як люди живуть на пенсію.

Ольга, пенсіонерка:

– Моєї пенсії вистачає хіба що на харчування, та й того замало. Я купую усе найдешевше. М’яса і масла не купую. Бо треба ж іще заплатити за світло і газ.