Єдину золоту нагороду для України на чемпіонаті Європи з легкої атлетики у приміщенні виборов чернівецький бігун з кіцманськими коріннями Іван Гешко. У Мадриді вихованець Георгія Миронюка переміг на коронній дистанції 1500 м з новим рекордом чемпіонатів Європи – 3.36,70. Завдяки тріумфу студента ЧТЕІ КНТЕУ Україна піднялася у командному заліку з 16-го на 8-е місце.Іван з кінця першої 200-метрівки захопив лідерство і вже нікого не підпустив до себе.
Що відчував у ті хвилини наставник Івана Георгій Миронюк, який спостерігав за перипетіями боротьби з трибуни?
– А чому хвилюватися – кенійців же не було! – віджартувався Георгій Георгійович. – Хоча в Європі тепер не гірше бігають, ніж африканці. Ті ж іспанці досить сильні. Іван за будь-яких умов мав би виграти. Цієї зими він лише 0,6 секунди не дотягнув до рекорду Європи, але спорт є спорт... Я боявся, щоби десь не підставили його. Три рази допінг-контроль проходив. Почали психологічно тиснути. Думали, що Іван не приїде на чемпіонат Європи, бо спершу ми не планували там стартувати, а передумали вже під час сезону. Іван вирішив бігти, бо хоче отримати старшого лейтенанта. Я старший матрос, а він хоче бути старшим лейтенантом (сміється – Г. М.). Перед фіналом спілкувалися, Іван каже: "Може, побити рекорд чемпіонатів Європи?" Я й відповів: "Як хочеш бігти на рекорд, тоді одразу стаєш і молотиш на повну силу". Так і сталося.
Сам Іван наголосив на тому, що присвячує перемогу жіночому святу. А точніше – "найгарнішим у світі буковинським жінкам".
– І ще трапилася цікава історія: український прапор мені дав хлопець з Кам’янця-Подільського, який у 1982 році вигравав чемпіонат України саме на дистанції 1500 м. Тепер він живе із сім’єю в Мадриді, разом з дружиною спеціально прийшли вболівати за мене.
– Зважаючи на зимові результати, влітку твій рекорд України може не встояти...
– Не хочу загадувати наперед. Гадаю, влітку можна буде штурмувати десь 3.28-3.29 або навіть рекорд Європи (3.28,95 – Г. М.). Але щоби показувати високі результати і вигравати у тих же кенійців, треба мати нормальну фінансову підтримку. Торік у мене була президентська стипендія і, відповідно, менше проблем з фінансами. Тепер її немає, що ускладнює підготовку. Спортсмену високого класу бажано не відволікатися на побутові проблеми.
– Не раз йшлося про те, що ти можеш змінити спортивну прописку...
– У мене дуже багато пропозицій. Наприклад, у Донецьку без питань знаходять спонсорів, які платять по 3000 гривень на місяць. Мене туди забирають, як кажуть, з руками і ногами, дають квартиру. Але я хочу залишитися на своїй рідній землі. Дуже прикро було, наприклад, коли на чемпіонаті України з кросу Віталій Рибак з Хотинщини виграв "золото" і "срібло", представляючи сусідню Хмельниччину.
