Завершальним акордом цього форуму стала презентація двотомника творів Василя Сімовича, підготовленого силами чернівецьких філологів. Досі праці видатного чернівчанина видавалися зібранням лише в Канаді. Мабуть, не кожен з мешканців вулиці Сімовича в Чернівцях знає, на честь кого її назвали. А попри те, Василь Сімович – видатна постать української науки й культури, мово- і літературознавець, перекладач, філософ, просвітник, громадський діяч. Більша частина його життя пов’язана з Чернівцями, хоч народився він на Тернопіллі, а помер у Львові. І саме на Буковині залишилася надзвичайно цінна спадщина Сімовича – бібліотека й архів. Їх він заповів рідному Чернівецькому університетові, в якому навчався і викладав.
Представила двотомник творів Сімовича і колектив, що трудився над його підготовкою, упорядниця та ініціаторка справи, кандидат філологічних наук Людмила Ткач.
– Коли книга виходить у світ, то дуже швидко починає жити своїм власним життям, – сказала вона. – І тоді вже не так важливо, хто сотні й тисячі годин своєї праці витратив на те, щоби книга вийшла. Однак є один день, коли
варто про цих людей згадати.
Відтак пані Ткач представила всю свою команду, що трудилася задля виходу двотомника.
Перш за все – другу упорядницю – літературознавця, кандидата філологічних наук Оксану Івасюк. Роботі над виданням прислужилося її перебування у Празі, де Оксана Михайлівна певний час мешкала та викладала. Адже у біографії Сімовича був так званий празький період: у 1923-33 роках він працював в Українському Високому Педагогічному Інституті ім. Драгоманова у Празі і навіть тричі був обраний там на посаду ректора.
Гості презентації познайомилися з усіма учасниками проекту: Оксаною Федунович-Швед, Інною Шепетюк, Тетяною Гуцуляк, Тетяною Мороз, Іриною Марко, Ольгою Кацімон, з видавцем Василем Дроняком і технічним редактором Олександром Валем. Кожен із цих людей поділився емоціями з приводу виходу книги. Всі зійшлися на тому, що робота була великою, важкою, але приємною. Всі дякували своїм рідним, які мужньо пережили період підготовки та виходу книги, коли робочий день учасників проекту тривав іноді по двадцять годин.
Почесним гостем конференції та презентації був племінник Василя Сімовича Олег Гусак. Свої слова вдячності він звернув до Людмили Ткач:
– Якби Сімович був живий, то назвав би вас своєю дочкою, – сказав пан Олег, – ви так перейнялися нашою родиною, знаєте кожного на ім’я – краще за мене.
Натомість Олегові Гусаку подякували за безцінну допомогу в художньому оформленні та ілюструванні видання.
Незабаром двотомник праць
В. Сімовича з’явиться у чернівецьких книгарнях. Він буде цікавим широкому колу читачів: серед 150 творів, зібраних у виданні, кожен знайде цінний для себе. Упорядники свідомо відмовлялися від включення до цього двотомника занадто скланих і вузькоспеціальних праць. Натомість помістили просвітницькі статті, написані доступним стилем для широкого кола.
15-03-2005, 10:12
0
1 664
